• знати теоретичні основи аналізу напружено-деформованого стану та інженерних методів розрахунку елементів конструкцій на міцність, жорсткість та стійкість;
• вміти виконувати проектні розрахунки основних елементів машин і інженерних конструкцій, обґрунтовувати форми і розміри цих елементів та добирати матеріали для їх виготовлення;
• мати уявлення про основні напрямки розвитку і перспективи практичного застосування науки про динаміку будівельних конструкцій та споруд.

• Вища математика (лінійна алгебра, аналітична геометрія, математичний аналіз, диференціальні рівняння),
• Фізика (механіка),
• Теоретична механіка (статика, кінематика, динаміка),
• Опір матеріалів.

Основні положення динаміки будівельних конструкцій та споруд. Коливання систем з одним ступенем вільності. Коливання систем з кількома ступенями вільності. Коливання систем з нескінченно великим числом ступенів. вільності. Метод скінченних елементів у задачах динаміки. Стійкість споруд.

1. Баженов В. А., Перельмутер А. В., Шишов О. В. Будівельна механіка. Компютерні
технології: Підручник / За заг. ред. В. А. Баженова. – К.: Каравела, 2015. – 696 с.
2. Баженов В. А., Дащенко А. Ф., Коломиец Л. В., Оробей В. Ф. Строительная
механика. Специальный курс: Применение метода граничных элементов. – Одесса:
Астропринт, 2001. – 286 с.
3. Бидерман В. Л. Прикладная теория механических колебаний. Учеб. пособие для
вузов. – М.: Высшая школа, 1972. – 416 с.
4. Василенко М. В., Алексейчук О. М. Теорія коливань і стійкості руху: Підручник. –
К.: Вища школа, 2004. – 525 с.
5. Клаф Р., Пензиен Дж. Динамика сооружений. – М.: Стройиздат, 1979. – 320 с.
6. Тимошенко С. П., Янг Д. Х., Уивер У. Колебания в инженерном деле. – М.: Машиностроение, 1985. – 472 с.

• звіти з лабораторних робіт, усне опитування, розрахунково-графічні роботи (30%);
• підсумковий контроль (екзамен): письмово-усна форма (70%).