• мати системні знання теоретичних і прикладних засад механіки деформування твердого тіла, фізичної природи його руйнування, а також основних методів розрахунку конструкцій та споруд, які знаходяться в умовах складного навантаження.
• вміти добирати раціональні методи та виконувати дослідження напружено-деформованого стану інженерних конструкцій з елементами у вигляді стрижневих систем, пластин та оболонок, обґрунтовувати форми, розміри, матеріали для виготовлення елементів;
• мати ерудицію щодо основних напрямків розвитку і перспектив практичного застосування методів будівельної механіки.

• Філософія і методологія науки,
• Сучасні напрямки наукових досліджень в галузі будівництва та цивільної інженерії.

Постановка задач та основні рівняння теорії пружності. Формулювання граничних умов. Загальні поняття і класифікація задач обчислювальної механіки. Загальна схема алгоритму методу скінчених елементів. Атрибути елемента. Класифікація скінчених елементів. Матриця жорсткості елемента. Вибір фізичної моделі поведінки матеріалу моделі при деформуванні та зміні температури. Методи побудови та редагування скінчено-елементної сітки. Сучасні програмні засоби автоматизованого проектування.

1. Баженов В. А., Перельмутер А. В., Шишов О. В. Будівельна механіка. Комп'ютерні технології: Підручник / За заг. ред. В. А. Баженова. – К.: Каравела, 2015. – 696 с.
2. Галлагер P. МКЭ: Основы / Пер. с англ. ¬– М.: Мир, 1984. – 215 с.
3. Зенкевич O.K. Метод конечных злементов в технике / Пер. с англ. – М.: Мир, 1975. – 541 с.
4. Самарский А. А. Введение в численньїе методы.- М.: Наука, 1987. – 459 с

• усне опитування, розрахунково-графічні роботи (40%);
• підсумковий контроль (екзамен): письмово-усна форма (60%).