У книгарні «Є» відбулася презентація книжок «Кишенькові детективи агенції «М» за участю їхніх авторів. На ній був присутній і провідний інженер-програміст Центру комунікацій Львівської політехніки Олександр Левченко – у цій серії вийшла його збірка детективно-пригодницьких творів «Машина для вбивства».
Гостросюжетні детективи, вибудовані на українських реаліях, – одна з новинок видавництва «Навчальна книга – Богдан». Письменники Володимир Лис, Олександр Левченко, Сергій Синюк та Віктор Янкевич пропонують читачам цікаві сюжети, в яких герої й локації або мають своїх прототипів, або є принаймні близькі читачеві. У кожному їхньому творі – цілий букет із загадок, розслідувань і таємниць. Убивства, розбірки переплітаються з психологічними особливостями родинних стосунків, не раз у розповідях є несподівані повороти й повсякчас – гострі інтриги.
Олександр Левченко вважає, що його твори невипадково потрапили до серії, оскільки пише на стику фантастики, пригод і детективу. У світі особливою популярністю користуються любовні романи, трохи меншою – детективи і фантастика. В Україні останню не надто поважають – вважається, що її нема, її ніхто не читає, тож максимум, що варте уваги, – це фентезі. Ця ситуація є й досі незмінна. Автор сподівається, що нова серія, започаткована «Навчальною книгою – Богдан», матиме добре продовження – має ще твори для неї.
Агата Крісті в штанях – так називають Віктора Янкевича, автора «Вбивства в бібліотеці на Ринку, 9» й «Відплати». Письменник вважає, що коли ти розгорнув детектив, його творець ніби притулив тобі до скроні пістолет – кров то шугає до голови, то відходить, та вкінці він має вистрелити. За його спостереженнями, сучасна молодь радо читає, але їй треба більше шоу для представлення нових книжок. Щоби книжки купували, їхні автори мусять бути популярні, правильно себе піарити в соцмережах.
Автор книжки «Падь» Сергій Синюк розкриває на її сторінках заплутаність взаємин чоловіка й жінки під час сімейної кризи. Він каже, що його персонажі мігрують із книжки в книжку – в одних творах вони як головні, в інших – як другорядні. Для автора задум вдалий, якщо йому трапляються прототипи його персонажів. Ідеальний обсяг для детективу – оповідання або коротка повість.
Кишеньковий формат нововиданих книжок зручний для того, щоби їх покласти до наплічника чи сумочки і, звісно ж, – прочитати.
