Наприкінці минулого тижня у Львівській політехніці із візитом побував народний депутат України 9-го скликання, член комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький.
Перед зустріччю зі студентами Інституту гуманітарних і соціальних наук, які здобувають освіту за напрямом «міжнародні відносини», з політиком поспілкувався ректор університету професор Юрій Бобало.
Микола Леонідович поділився спогадами про Львівську політехніку.
― Я виріс тут. Моя мама вчилася на вечірньому відділені і брала мене, кількарічного, зі собою на пари. Так і залишилося в пам’яті це нудне сидіння на задніх партах. А сьогодні маю приємність відкрити для себе університет по-новому ― через зустріч із молоддю.
Директорка ІГСН Ярина Турчин представила шановного гостя студентам. Вони зійшлися, щоб послухати Миколу Княжицького передовсім, як професіонала у галузі міжнародної співпраці. Зустріч вдалася надзвичайно динамічною: окрім короткої, але насиченої лекції, молодь мала чимало запитань і навіть досить контраверсійних.
Микола Княжицький, аналізуючи шлях України до Європейського Союзу зупинився на кількох переламних моментах і, звичайно, чимало уваги приділив сучасній непростій ситуації, яка склалася через неоднозначну політику уряду, воєнну агресію Росії, яка сьомий рік нищить вихолощує державу та інформаційну війну, яку точить проти нас ворог по всьому світі.
― Це не просто бажання бути в ЄС, а жити тими цінностями, що живе незалежна Європа. Сьогодні боротьба за Українську державу продовжується всередині держави. Ми мали дуже сильних союзників у час Революції Гідності. Увесь світ бачив, як вбивали Небесну Сотню. Коли почалася російсько-українська війна ― світ був на нашому боці. Ми не очікували і були неготові до багатьох речей, багато з нас не могли повірити, що ворог так близько. Навіть, коли відбулася анексія Криму ― це сприйняли досить неоднозначно. Та коли російські танки були на Донеччині, Луганщині, стало зрозумілим, наскільки складна ситуація. Та мусимо розуміти, що, не вибудовуючи ефективної співпраці й ефективної моделі управління держави всередині, без міжнародної підтримки, ми не справимося з тими загрозами, що досі розтерзують нашу країну. Тому така важлива робота кожного політика, кожного амбасадора ― донести світові, що ми хочемо і можемо побудувати сильну державу. Наше головне завдання ― критично мислити і вчитися дослухатися до лідерів думок, які довели, що говорять правду, ― з такими словами з-поміж іншого звернувся до молоді політик.
Розмова з молоддю тривала майже дві години. За цей час студенти мали нагоду зрозуміти більше про мовну політику, яку провадять проукраїнські політики, про значимість роботи з міжнародними партнерами та наскільки великий вплив мають дії дипломатів на те, як сприймає Україну світ.
