Випускниця кафедри обліку та аналізу Інституту економіки і менеджменту Лілія Рущинська на підставі диплому Львівської політехніки, після проведення його нострифікації (визнання), поступила в магістратуру на факультет економіки та політичних наук у Міланський державний університет.
Ось що Лілія розповіла про своє навчання в Італії.
Моє рішення отримати другу освіту в Мілані спершу зіткнулося з новиною, що подавати заявку на вступ запізно і що підготуватися до екзамену з англійської з IETLS за 2 тижні нереально, навіть для студентів, які навчалися в англомовних країнах. Та я була наполегливою. Після проходження цих перешкод моя впевненість у власних силах зросла.
Коли на вступній співбесіді в університет мені сказали, що факультет, на який я хочу вступати, вважають одним із найважчих, я відповіла, що готова до труднощів і не шукаю легких шляхів. Хоча перший тиждень в університеті виявився важчим, ніж я могла собі уявити…
Серед навчальних дисциплін, які були в освітній програмі, окрім звичної оптимізації, мікро- та макроекономіки, були такі цікаві предмети, як «Теорія ігор», «Логіка», «Світова торгівля», «Соціальна справедливість» тощо. Зокрема, ми вивчали та аналізували, чому інші країни менш забезпечені від інших; місце глобалізації в умовах сучасності; політичні фігури та ігри, у які грають політики; аналізували наукові статті; вчилися проводити власні дослідження та давати їм наукове обґрунтування.
Мені назавжди запам’яталося фраза ректора на одній із перших урочистих церемоній: «Ми не хочемо вас навчити знати все. Ми хочемо навчити вас думати, аналізувати критично будь-яку інформацію, яку ви отримуєте, й давати їй професійну оцінку на базі знань, які ви одержите в нашому університеті».
Моя група була на 100% інтернаціональною, я навчалася зі студентами з Великої Британії, Сербії, Нідерландів, Італії, Росії, Туреччини, Білорусії, Німеччини та Казахстану. Завжди згадуватиму, як моя одногрупниця казахського походження на лекціях, які здавалися їй занадто нудними, писала вірші арабською мовою, а інші мої одногрупники в перервах між лекціями читали Financial Times та обговорювали всесвітню кризу.
Саме ця атмосфера навчання і знань надихала мене рухатися далі, і 100 сторінок наукових статей на англійській вже не здавалися такими важкими. Незважаючи на весь свій страх презентувати проєкти, обговорювати актуальні політичні теми та відповідати на несподівані питання професорів, я успішно здала всі екзамени, підготувала й захистила диплом. Тепер я – магістр у сфері економіки і політики. Це друге для мене звання магістра (перше – магістр із обліку та оподаткування – здобуте у Львівській політехніці), й воно є надзвичайно важливим для мене.
Здобута освіта дала мені можливість знайти хорошу роботу у відомій італійській компанії.
Я надзвичайно вдячна моєму рідному Університету, який відкрив переді мною такі можливості й дав знання, необхідні для навчання в Європі. До речі, зовсім недавно між Львівською політехнікою та Міланським державним університетом було укладено угоду про співпрацю, що відкриває нові можливості для студентів, які мають бажання, як і я, навчатися в Італії.
