Чітка мета – перший крок до будь-якого досягнення. У цьому переконана першокурсниця Інституту права, психології та інноваційної освіти, майстер спорту України Варвара Ілляш. Щороку колекція нагород дівчини стає дедалі більша. Докладніше про нові здобутки, захоплення та плани на майбутнє юної лучниці читайте в нашому інтерв’ю.
– Розкажіть, будь ласка, чому Ви обрали саме Львівську політехніку?
– Я обрала Львівську політехніку тому, що це один із найкращих ЗВО України. Тут фахові викладачі, які готові ділитися своїми знаннями та досвідом зі студентами. Освітня програма тут на досить високому рівні. Моя мама також навчалася у Львівській політехніці, тому це, можливо, десь і вплинуло на мій вибір.
– Ви тільки розпочали навчатися в Політехніці. Які перші враження від студентського життя?
– Трохи важко звикнути до нового розпорядку дня, нових людей та аудиторій. Але всі ці зміни цікаві. Я вважаю, що мені дуже пощастило з групою та викладачами.
– Чи складно поєднувати тренування, підготовку до змагань та навчання в університеті?
– Непросто. Мені вже починає бракувати двадцяти чотирьох годин. Адже і на навчання, і на тренування потрібно приділяти багато часу, якщо хочеш домогтися хорошого результату. Але гадаю, що я потрошки втягуватимуся в такий ритм життя. Тоді встигатиму поєднувати і стрільбу, і навчання.
– З чого розпочалася Ваша спортивна кар’єра?
– Я прийшла на стрільбу з лука в тринадцять років. До цього я багато чим займалася, але ніде не могла втриматися довше, ніж пів року. Я за натурою досить спокійна людина, тому мама запропонувала вибрати відповідне хобі. На першому занятті мені було цікаво. Всі ті луки виглядали дуже круто. Багато було дітей з моєї вікової категорії, тому я одразу знайшла друзів. Як я вже казала, спочатку це було просто хобі, але потім почалися змагання, виїзди за кордон у складі збірної команди України. І тоді захоплення переросло у спортивну кар’єру.
– Чому саме стрільба з лука?
– Багато людей вважають, що на стрільбу з лука йдуть після того, як подивляться фільми про Робіна Гуда чи про лучників. Насправді ж я обрала цей спорт, бо хотіла спробувати щось нове для себе. А ще це хороший спосіб відволіктися від усіх проблем або труднощів. Коли ти випускаєш стрілу, ти ніби разом з нею відпускаєш усі негативні емоції. На стрільбі я відволікаюся від усього. Це для мене – як зовсім інший світ.
– Розкажіть про перше змагання та перемогу. Якими були Ваші емоції?
– Мої перші змагання відбулися за два місяці, після того, як я прийшла на стрільбу. Це був зимовий сезон і ми стріляли в залі на вісімнадцять метрів. Якщо не помиляюся, це був Чемпіонат області серед дорослих. Мій результат був незначний, але це дуже класний досвід і море емоцій. Щодо першої перемоги, то це був Чемпіонат України серед кадетів у місті Черкаси. Теж зимовий сезон. Наша команда Львівської області виборола третє місце. Дуже пишалася собою, адже займалася ще відносно недовго, а вже мала медаль.
– Що найскладніше в підготовці до змагань? Як вона відбувається?
– Для мене підготовка до змагань відбувається в два етапи. Перший – це, власне, тренування, фізичні навантаження. Важливо поставити собі техніку, і потім просто її напрацьовувати. Якщо виникає якась помилка, то її треба виправляти одразу, бо потім дуже важко викорінити. Другий етап – це психологічна підготовка. І з нею в мене деколи виникають труднощі. Але я знаю, що всі проблеми тільки в мене в голові, тому коли я біля мішені, намагаюся взагалі не думати ні про що зайве, а цілковито зосередитися на стрільбі.
– Хороший наставник – половина успіху. Розкажіть, будь ласка, про свою нинішню тренерку.
– Марія Петрівна Гавелко – чудовий тренер і моя головна підтримка. Для своїх спортсменів вона викладається на всі 100%. Нині вона тренує дорослу збірну команду України, тому часто їздить на збори та змагання. Але ми з нею завжди на зв’язку. Якщо в мене виникають якісь труднощі, вона знайде можливість мені допомогти. Також у мене є другий тренер, помічник Марії Петрівни – Кузик Назар Богданович. Коли її немає, він мене тренує і допомагає з матеріальною частиною. Я дуже вдячна своїм тренерам за те, що зробили з мене свідомого й успішного спортсмена, за їх підтримку і ті знання, які вони мені передали.
– Яким був Ваш шлях до отримання звання «Майстер спорту України»?
– Я тренувалася дуже багато й мені це окупилося. Я виконала майстра спорту на Кубку Європи 2018 року. Це був мій перший виїзд за кордон у складі збірної команди України. Я була добре підготовлена, в хорошій спортивній формі. Тому результат був відповідний.
– Скільки всього медалей та нагород уже вдалося здобути?
– За чотири роки стрільби в мене вже є 30 медалей за Всеукраїнські змагання, 2 медалі за Кубок Європи та 5 кубків.
– Чого Ви мрієте досягти в житті та спорті?
– У спорті – звичайно поїхати на Олімпіаду. Але особливо я хочу отримувати задоволення від того, що я роблю. У житті, відверто кажучи, не знаю. Мені дуже подобається вислів Костянтина Паустовського: «Людина має бути розумна, проста, справедлива, смілива й добра». Напевно, саме цього я прагну. Стати такою людиною.
