Минулої суботи організатори Наукових фестин у Львівській політехніці, напевно, і серед ночі прокидалися, щоб послухати, чи не стукотять за вікном краплі дощу. І справді, де-не-де йшли дощі, але «небесна канцелярія» була милосердною до учасників і численних гостей свята знань. Всі вони раділи теплому весняному сонечку, що визирнуло на небосхилі. Політехніки не просто віталися одні з одними, а й казали: «Зі святом!». Забігаючи наперед, відзначимо: святкові фестини, які проходили уже вдруге, вдалися.
Ректор Університету, голова Ради ректорів Львівщини професор Юрій Бобало, який мав перше вітальне слово, звернув увагу присутніх під час відкриття Наукових фестин на обновку: ліворуч від входу до головного корпусу з’явився гарний електронний годинник і термометр. Це – подарунок від Інституту комп’ютерних технологій, автоматики і метрології. Директор інституту професор Микола Микийчук не лише подав ідею, а й власними руками долучився до створення приладу. Ректор вважає цей годинник символом того, що Львівська політехніка завжди йтиме в ногу з часом і відповідатиме на виклики часу.
З особливою приємністю Юрій Бобало зазначив, що серед численних гостей Наукових фестин чимало учнів старших класів. Вони матимуть змогу вже зараз ознайомитися з навчально-науковими інститутами, обрати місце майбутнього навчання і пов’язати своє життя із Львівською політехнікою.
На святі науки був присутній добрий друг нашого університету – ректор Вроцлавської політехніки професор Тадеуш Вєнцковскі з дружиною. Польський гість нагадав, що дружба і співпраця двох політехнік триває десятиліттями. У перші повоєнні роки чимало польських професорів виїхали зі Львова до Вроцлава, щоб поповнити склад викладачів тамтешнього вишу. Тадеуш Вєнцковскі побажав Львівській політехніці стати провідним європейським університетом.
Ректор Юрій Бобало, коли брав участь на ювілейних заходах у Варшаві, познайомився з ректором Ризького технічного університету і запросив його відвідати Львівську політехніку. На жаль, той приїхати не зміг, натомість на фестини завітав віце-ректор професор Антон Іщенко. Він підписав із нашим ректором Угоду про співпрацю двох університетів. Антон Іщенко виступав перед учасниками фестин двома мовами – латвійською та українською. Він висловив упевненість, що Україна, як і Латвія, зможе захистити свою незалежність.
Про велике щастя бути членами великої дружної родини Львівської політехніки говорили кращий молодий науковець Університету Галина Клим (невдовзі захищатиме докторську дисертацію) та студентка-відмінниця Анастасія Вакарчук.
Традиційно учасників Наукових фестин вітали символічні гонець із Еллади з факелом знань, перший ректор і архітектор головного корпусу Юліан Захарієвич, музи, що уособлюють перші науки у Політехніці, – Архітектуру і Будівництво, Механіку та Інженерію.
Кожен навчально-науковий інститут у своїх наметах представив свої науково-технічні розробки і спеціальності. Гості з Вроцлава і Риги разом з нашим ректором зупинилися поблизу експозиції Інституту прикладної математики та фундаментальних наук. Старший викладач кафедри прикладної фізики та наноматеріалознавства Зеновій Когут демонструє фотопанель, яка приймає і перетворює сонячне випромінювання в електрорушійну силу, що трансформується у 12 чи 220 вольт. Цю енергію можна використати для освітлення, а також для циркуляції теплоносіїв.
Майбутнє, як ми знаємо, за відновлювальними джерелами енергії. Поставити на службу людям енергію вітру прагнуть в Інституті енергетики і систем керування. Під керівництвом професора Ігоря Щура, який очолює спеціальне конструкторське бюро електромеханічних систем, тут виготовили демонстраційну вітроелектроустановку з вертикальною віссю обертання і концентратором вітрових потоків. Вона призначена для місцевостей із невеликими та перемінними вітрами і є доволі ефективною для приватних господарств.
Цей же інститут нещодавно закінчив студент із африканської країни Того Фред Вільсон. Його магістерською роботою був власноруч виготовлений робот, який може автоматично встановлювати на конвеєрі двері авто. За словами старшого викладача кафедри електроприводу та комп’ютеризованих електромеханічних систем Миколи Семенюка, африканець розробив електричну схему для цього маніпулятора, а головне – програмне забезпечення. Не виключено, що здібний випускник невдовзі стане аспірантом Львівської політехніки.
А поряд у кількох наметах – навчальні прилади і механізми Інституту інженерної механіки та транспорту. Науковці демонструють найновіше діагностичне автомобільне обладнання провідних фірм світу. Нині тут працюють і на потреби легкої промисловості, сфери побуту. Так, на кафедрі проектування та експлуатації машин готують спеціалістів, які можуть проектувати, виготовляти й ремонтувати холодильне обладнання, швейні та пральні машини. Доцент Орест Серкіз демонструє на стенді роботу пральних машин барабанного типу, які кращі за експлуатаційними характеристиками, оскільки стійкіші і не «танцюють» на підлозі.
Як завжди, багатолюдно поблизу намету Інституту хімії та хімічних технологій. Доценти кафедри технологій біологічно-активних сполук, фармації та біотехнології Вероніка Червецова та Олена Федорова пригощають усіх охочих напоями з тибетського і чайного грибів, які мають лікувальні властивості. А от калганівку, рецепт якої вже давно розроблено в інституті, дають тільки понюхати, бо це алкогольний напій. Викладачам допомагають студенти, одна з яких – четвертокурсниця, відмінниця навчання Алла Заярнюк. Дівчина мріє про аспірантуру, а магістерську програму збирається опановувати у французькому університеті Леман. Хіміки показали присутнім на фестинах чимало цікавинок, зокрема досліди з інтригуючими назвами «Інтерактивний пластиліновий вулкан», «Содова гадюка», «Йодний годинник», «Гарячий лід», «Джин у пляшці», «Зубна паста для слона» та інші.
Як завжди, мав чим здивувати гостей Наукових фестин невтомний ентузіаст профорієнтаційної роботи доцент кафедри фізики Олександр Захар’яш, який демонстрував незвичні фізичні явища. Чимало цікавого було й поблизу намету Інституту права і психології. Тут готують і суддів, і адвокатів, і прокурорів, і слідчих, і криміналістів, і судекспертів. і практичних психологів. За словами директора інституту професора Володимира Ортинського, колектив активно працює над ліцензуванням підготовки нових фахівців – викладачів-педагогів для ПТУ та коледжів технічного спрямування.
Присутні на фестинах з інтересом оглянули виставку «Реставраційні проекти для Львова», спостерігали, як студенти-архітектори виконують 3D-малюнок на асфальті. Чимало з них взяли участь у конкурсі на кращий малюнок головного корпусу Львівської політехніки. Перемогла студентка третього курсу Мар’яна Польна.
Наукові фестини, що є продовженням європейських університетських традицій, поєднували пізнавальні елементи і розважальні. Юнаки змагалися в армреслінгу, піднятті гирь, у перетягуванні канату. Якщо торік сцена для виступів колективів художньої самодіяльності Народного дому «Просвіта» була змонтована за містком Тульє, то цього разу – ближче до входу в головний корпус. На звуки музики і пісень заходили не лише присутні на святі, а й перехожі.
У двох казанах закипав козацький куліш. Його готували кухарі їдальні, яка розміщена в Інституті екології, природоохоронної діяльності та туризму імені В. Чорновола. Вистачило кулешу всім, бо робили кілька закладок. Куховарив завідувач виробництва, учасник АТО, кавалер бойових нагород В’ячеслав Мельник.
А завершальним акордом Наукових фестин у Львівській політехніці став благодійний аукціон художніх робіт викладачів Інституту архітектури. До його проведення активно долучилися ректор Університету професор Юрій Бобало, який надав один із лотів, проректор Львівської політехніки Роман Корж, котрий придбав лот, заступник директора Інституту архітектури Ярослав Ракочий, доцент цього інституту Віктор Штець. Найдорожчу картину придбали за 5 тисяч гривень. Загалом було зібрано 15 тисяч 100 гривень. Ці кошти підуть на потреби поранених учасників АТО, які лікуються в Окружному військовому шпиталі. Голова товариства «Просвіта» Львівської політехніки професор Христина Бурштинська сердечно подякувала всім учасникам аукціону, нагадавши відому істину: не збідніє рука того, хто дає...
