Минулого тижня директор Інституту геодезії, доктор технічних наук Корнилій Третяк запросив ректора Національного університету «Львівська політехніка» професора Юрія Бобала і проректора з наукової роботи професора Наталію Чухрай у відкриту геодезичну лабораторію «Геотераса», що розташована на даху ІІ навчального корпусу. Саме тут розгорнуто виставку безпілотних літальних апаратів, які активно використовують працівники інституту для навчальних, наукових і комерційних цілей. З цієї висоти відкривається прекрасний краєвид Львова. Відтак – це чудове місце проведення лабораторних занять.
«Родзинкою» виставки безпілотників став літальний апарат «Flirt», що у перекладі з латини означає «літаючий інтелектуальний роботизований інструмент». Це – спільне напрацювання Інституту геодезії і групи компаній «Абріс», які спеціалізуються на проектуванні та виготовленні безпілотних літальних апаратів, а також легкомоторних літаків.
Як зазначив директор інституту Корнилій Третяк, «Абріс» розробив конструкцію міні-літака, а геодезисти зосередилися на виготовленні фотограмметричної частини й опрацюванні фото. Співпраця між науковцями і бізнесменами триває майже сім років. Представник «Абрісу» Вадим Колісніченко розповів про переваги свого літального апарату і його технічні характеристики.
Повна вага комплексу «Flirt» із усім необхідним обладнанням становить лише 8 кілограмів. Його можна запустити у повітря і з руки, і з катапульти. Швидкість польоту – від 40 до 140 кілометрів за годину. Максимальний набір висоти – 3000 метрів. У повітрі може перебувати до 1,5 години, адже має потужний акумулятор. Передавання інформації радіоканалом – в радіусі 20 кілометрів.
Професор кафедри фотограмметрії та геоінформатики Інституту геодезії Володимир Глотов додає:
– Завдяки гіростабілізаторам цей апарат дозволяє проводити класичне аерознімання, коли кути нахилу знімання не перевищують 3–5 градусів. І дуже важливо, що БПЛА має парашутну систему, завдяки якій апарат у разі непередбачених обставин (до прикладу, розрядився акумулятор) може здійснити м’яку посадку. Адже головна проблема: не злетіти, а сісти. Прикро, коли падає на землю дороговартісна фотокамера. Цей апарат вже провів 50 успішних польотів.
Зараз спільно з «Абрісом» геодезисти розробляють потужніший за кількома параметрами апарат. На ньому планують встановити шведську фотокамеру з роздільною здатністю 50 мегапікселів.
А вже готовий апарат, як розповів професор Корнилій Третяк, 10–13 жовтня цього року буде продемонстрований у Гамбурзі (Німеччина) на Всесвітній виставці Intergeo-2016. Апарат вже відправили до Києва для тюнінгу. Університет міста Нойбрандербурга, що є діловим партнером Інституту геодезії з підготовки фахівців за системою подвійних дипломів, надав свій павільйон для демонстрації безпілотника на виставці.
Представник «Абрісу» зазначив, що амбітна мета фірми – вийти на світовий ринок із брендом і за науково-практичної підтримки Львівської політехніки. Принаймні БПЛА, представлений на огляд керівникам Університету, удвічі дешевший за подібні апарати відомих зарубіжних фірм, зокрема американської кампанії «Трімбл», і перевищує їх за технічними характеристиками. В Інституті геодезії є безпілотник від цієї фірми, проте мають із ним чимало клопотів, зокрема щодо катапульти, яка «відмовлялася» працювати за надто низьких температур. Фахівці компанії тривалий час відмовлялися визнати свої прорахунки, але зрештою погодилися з оцінкою львівських геодезистів.
На виставці безпілотних літальних апаратів також продемонстрували безпілотник, який власними руками змайстрував професор Володимир Глотов. Цей апарат будуть використовувати для практичних занять на навчальному полігоні у селищі Східниця.
Ректор Львівської політехніки Юрій Бобало і проректор Наталія Чухрай, оглянувши виставку БПЛА, завітали згодом до науково-навчальної лабораторії опрацювання супутникових вимірювань. Мережа наземних станцій дозволяє користувачеві визначити у режимі реального часу своє місце положення на місцевості з винятковою точністю. Директор інституту Корнилій Третяк порушив перед ректором питання про фінансову підтримку для розширення мережі наземних станцій, що дозволить університетській геодезичній лабораторії «Геотераса» виграти конкурентну боротьбу за потенційного замовника послуг.
