Як уже повідомляли, у Національному університеті «Львівська політехніка» відбулася VIII науково-практична конференція «Інноваційні комп’ютерні технології у вищій школі». Її учасниками стали не лише ті науковці, що прийшли в 226 аудиторію головного корпусу Університету. Річ у тім, що це приміщення забезпечено спеціальним обладнанням, яке дає змогу проводити різноманітні наукові зібрання в онлайн-режимі з практично необмеженою кількістю учасників.
Пленарне засідання конференції відкрив вступним словом проректор з науково-педагогічної роботи Львівської політехніки професор Дмитро Федасюк. Він зазначив, що метою цьогорічного зібрання, як і попередніх, є обмін досвідом, напрацюваннями та дискусії з проблем інформатизації усіх видів діяльності, передусім – використання інформаційних технологій у навчальному процесі. Актуальними залишаються питання організації та впровадження технологій дистанційного навчання для денної та заочно-дистанційної форм навчання.
– Ми стали свідками, – підкреслив Дмитро Федасюк, – народження нового прекрасного явища – масових відкритих інтерактивних онлайн-курсів. Сьогодні це вже не мода, а швидше потреба, веління часу. Якщо ми не будемо цим займатися, то завтра наші молоді люди будуть здобувати вищу освіту не в українських ВНЗ, а, дистанційно навчаюсь, у провідних закордонних університетах, швидше всього на платній основі. З приємністю відзначу, що швидкими темпами розвивається український громадський проект масових відкритих онлайн-курсів Prometheus, засновниками якого є Іван Примаченко та Олексій Молчановський. Метою такого проекту є безоплатне надання онлайн-доступу до онлайн-курсів університетського рівня всім охочим, а також надання змоги публікувати та розповсюджувати такі курси провідним викладачам, університетам та компаніям.
Ще однією з проблем є потреба у використанні ІС і сервісів для перевірки текстів на унікальність. Потреба забезпечення якості освіти примушує впроваджувати засоби запобігання плагіату в текстах академічних студентських робіт, дисертаціях, наукових статтях тощо.
Проректор Університету зазначив також, що кожен з ВНЗ має відповідний досвід і розуміє проблеми, які перед ним стоять. Але створення і впровадження одних технологій породжує нові проблеми. Впроваджуються веб-орієнтовані системи і сервіси, віртуальні кабінети студентів і викладачів з наданням доступу до різноманітної інформації. Зростання обсягів інформації потребує використання «хмарних» технологій і сервісів.
На цьогорічній конференції досвідом у створенні та впровадженні програмного забезпечення поділилися представники компанії «Політек-Софт» із Києва. Це широкий спектр сервісів – від управління навчальним закладом до автоматизації діяльності бібліотек, комп’ютерного тестування тощо.
Цікаві доповіді, плідні дискусії можна було почути під час роботи секцій конференції «Інформатизації навчального процесу», «Інтерактивні засоби навчання», «Інноваційні технології навчання».
Як і в попередні роки, найбільше проведенням конференції опікувався заступник директора Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки Леонід Озірковський. Ми попросили його розповісти про особливості наукового зібрання.
– Цього року у конференції взяли участь не лише фахівці з провідних ВНЗ України, а й із відомих фірм, які розробляють різноманітне програмне забезпечення, зокрема, для дистанційного навчання. Особливістю дистанційного навчання у наш час є тенденція щодо широкого використання відеолекцій. Яке у нас було раніше уявлення про неї? Дивимося у телевізор, а там якась «розмовляюча голова» переповідає певні речі. Насправді ж зараз відеолекції – це складний електронний комплекс, в якому, окрім мовлення лектора, присутні презентації, відеоролики з поясненнями тощо. Одна річ, коли виводять якусь формулу на дошці, а інша річ, коли показують графічні матеріали, схеми, розкривають структуру. Якщо звичайна лекція може тривати до години, то відеолекція – від 10 до 30 хвилин, але її інформативність значно вища. Особливо допоміжні такі лекції для студентів-заочників, які вчаться дистанційно, маючи можливість за короткий проміжок часу отримати велику порцію інформації.
Зараз є різноманітні системи для організації дистанційного навчання. Власне, колеги з Полтави демонстрували цілу низку своїх здобутків, зокрема щодо проведення дистанційних іспитів, заліків. У них, як і в нас, багато навчально-консультативних центрів. Їхній досвід цікавий саме в плані організаційному.
– Що за час від проведення минулорічної конференції вдалося зробити у Львівській політехніці?
– Ми, справді, відчутно «розвернулися» у бік відеолекцій. Влітку проводили курси, до нас приїхали фахівці з різних міст, підготували 20 викладачів. Зараз навчаються на курсах ще 120 осіб. На кожній кафедрі університету буде щонайменше один викладач, який розуміється на проведенні відеолекцій. У цій справі є ще один аспект. На думку науковців кафедри педагогіки і соціального управління, дуже важливо забезпечити належну педагогічно-дидактичну складову. Технічний бік справи займає не більше 30–50 відсотків. Ефективність відеолекції залежить, якщо коротко, від сценарію її проведення, ораторської і педагогічної майстерності лектора.
