Однією з найбільш неординарних постатей, пов’язаних зі Львовом, є Стефан Брила. Навряд чи хтось із сучасних львів’ян чи гостей міста зможе казати ким він був, а проте мова йде про одного з найталановитіших європейських інженерів ХХ століття.
Народився Стефан 17 серпня 1886 року у Кракові, проте згодом його родина переїхала до Станіславова (теперішній Івано-Франківськ). Тут він закінчив реальну школу, після чого вступив на інженерне відділення Політехнічної школи у Львові (сучасна Львівська політехніка), яку закінчив у 1908-му. Що цікаво, вже від 1907 року його залучали до викладацької роботи у цьому навчальному закладі. Він стажується та навчається у технічних школах та університетах Шарлоттенбурга, Парижа та Лондона.
У 1909 році Стефан Брила захищає дисертацію і стає членом Політехнічного товариства у Львова, а у 1910-му – доктором габілітованим. Після цього він продовжує навчання в Шарлотенбурзі поблизу Берліна, в Парижі та Лондоні. У цей час він здобуває і «практику», працюючи на будовах у Німеччині, Франції, Канаді, Великобританії, США.
Під час російської окупації Львова від листопада 1914 року очолював міську поліцію, а в червні наступного року був вивезений зі Львова як заручник у Росію. У 1915–1917 роках – викладач Польського університетського колегіуму в Києві. Протягом 1915–1918 років очолював Союз польських інженерів і техніків у Росії.
Від 1921 року Стефан Брила – професор другої кафедри будівництва мостів у Львівській політехніці. А у 1927-му він видав підручник для інженерів («Podręcznik inżynierski w zakresie inżynierji lądowej i wodnej»), який, після двотомника Владислава Скварчинського, був другим у своєму роді, але значно повнішим польськомовним виданням.
Від 1934-го професор Брила працював у Варшавській політехніці. Проектувальник першого в Європі зварного дорожнього моста на р. Слудва під Ловічем. Автор понад 150 наукових праць. Вперше у світі опрацював нормативи для спорудження стальних конструкцій. Він був також обраний до сейму від Львова від партії християнських демократів, очолюючи львівський осередок цієї партії. 1931 року входив до складу журі закритого конкурсу на проект будинку Школи будівництва у Любліні. Під час німецької окупації займався таємним навчанням молоді, за що був заарештований гітлерівцями і разом із родиною розстріляний.
