Про те, яких фахівців готує кафедра електронних приладів, над якими науковими розробками працює колектив, розмовляємо з її очільником професором Зеноном Готрою.
– Сьогодні не можна собі уявити сучасні розробки та виробництво елементів, пристроїв та систем телекомунікації, радіотехніки, екології, медицини, військової техніки, метрології, автомобілебудування тощо без електроніки, – говорить Зенон Юрійович. – Тож наше найперше завдання – готувати добрих фахівців з електроніки для науково-дослідних закладів, організацій та підприємств, що займаються розробкою, технологією та застосуванням елементів, пристроїв сучасної мікросхемотехніки, наноелектроніки. На кафедрі працює сім професорів з практичним досвідом роботи в США, Канаді, Великобританії, Японії, Польщі та ін. Загалом усі викладачі щедро діляться зі студентами своїм багатим досвідом і знаннями з фізичних та технологічних основ електронної техніки, наноелектроніки, органічної електроніки, лазерних, плазмових та інформаційно-комп’ютерних технологій. Значну увагу приділяємо вивченню мікропроцесорної техніки, схемо- та системотехнічного проектування. Цей напрям охоплює розроблення широкого ряду сучасних електронних пристроїв енергетики, зв’язку, екології та медицини. Студенти отримують фундаментальні знання в галузі інформаційних технологій. Почали підготовку спеціалістів із систем зв’язку п’ятого покоління (5G) та нового напряму «Інтернет речей», важливою складовою яких є мікроелектронні сенсорні пристрої, інтерфейси, альтернативні джерела живлення тощо. Добрим прикладом проведення навчального процесу є доцент Ірина Кремер. Студенти тісно співпрацюють з інженерами Оленою Грицик, Людмилою Соловей, Ольгою Шеремет.
– Над якими дослідженнями працюють науковці кафедри?
– Ми проводимо фундаментальні та прикладні дослідження за напрямами: схемотехніка, технологія електронної техніки, створення сучасних елементів на основі органічних матеріалів, фундаментальні дослідження фізичних процесів у нанорозмірних органічних плівках, досліджуємо їх структуру, оптичні ефекти. Професори Павло Стахіра та Зіновій Микитюк розробляють прилади органічної електроніки. Їхній перспективний напрям – створення органічних світловипромінюючих структур, сонячних елементів та сенсорів фізичних величин. Професор Андрій Фечан досліджує застосування рідких кристалів та електропровідних полімерів у пристроях оброблення та відображення оптичної інформації. Наукові інтереси професора Анатолія Андрущака зосереджено у сфері аналізу просторової анізотропії електро-, п’єзо-, акусто- та нелінійно-оптичних взаємодій у кристалічних матеріалах. Професор Роман Голяка займається розробкою завадостійких сигнальних перетворювачів оптичних сенсорів та дослідженнями у сфері інтернету речей. Сфера досліджень доктора технічних наук Ореста Сушинського – інтеркаляція наночастинок в органічних структурах сенсорної техніки. Одним з напрямів досліджень кафедри є біомедична електроніка.
Значну увагу приділяємо розробці елементів та пристроїв «прозорої» електроніки. Нині, стосовно фундаментальних досліджень, які проводять у світі, можна створити дисплей, завтовшки листка паперу. Він може бути на гнучкій підкладці, прозорий і скручуватися в рулон. Це один з перспективних напрямів розвитку електроніки і подальших досліджень кафедри. Крім цього, з метою створення енергоефективних джерел світла йдемо шляхом розроблень світловипромінювальних елементів білого світла. Тобто, в перспективі люмінесцентні і напівпровідникові джерела випромінювання потрібно замінювати на економні і високоефективні органічні світловипромінювальні структури.
Маємо публікації наукових здобутків у престижних журналах. Наукову новизну розроблень підтверджено патентами. Кафедра вперше в Україні підготувала навчальні посібники «Рідкокристалічна електроніка», «Органічна електроніка» та впровадила їх у навчальний процес.
– У наших умовах проводити дослідження самотужки – доволі складно. Як виходите з цієї складної ситуації?
– Саме тому робимо наукові дослідження в рамках міжнародних проектів за програмою Українського науково-технологічного центру та проекту Марії Кюрі 7-ої Рамкової Програми. Подали ряд проектів до програми «Горизонт-2020». Працівники кафедри підготували і захистили понад 60 дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата та доктора наук. Наукові розроблення викладачів спільно зі студентами представляємо на міжнародних конференціях. Маємо більше 60 монографій, підручників та навчальних посібників. На жаль, кафедра втрачає молодих, перспективних науковців, які виїжджають за межі України. Вони працюють у навчальних закладах США, Франції, Канади, Польщі, Литви та ін. Нині у нас проходять стажування та підготовку науковці з Польщі, Німеччини, Франції, Литви, з якими маємо підписані угоди про співпрацю.
– На кафедрі триває реконструкція приміщень. Що там буде?
– За підтримки ректора професора Юрія Бобала готуємо приміщення для забезпечення технологічно «чистих» умов, створення субмікронних і нанорозмірних структур та елементів, пристроїв електронної техніки на їх основі.
