В результаті навчання аспірант повинен вміти перевести емпіричний рівень знань в поняттєво-термінологічну структуру науки семіології. Використовувати семіотичні методи аналізу для виявлення семантики, синтактики та прагматики архітектурних об'єктів. Вміти виявляти або формувати код (знакові системи) та ідеології архітектурного середовища.

пререквізити: Традиції і новаторство у розвитку європейської культури (8.191.00.O.5)
кореквізити: Етнокультурні традиції в сучасному дизайні (8.191.00.M.30), Візуальна культура сучасного дизайну (8.022.00.M.26)

1.Вступ до курсу. Різниця між поняттями семіологія та семіотика. Семіотика як наука про знакові системи. Розділи семіотики: синтаксис, семантика, прагматика. Поняття смислу та змислу. 2.Знак як носій інформації. Класична тріадична структура знаку та інші n-елементні структури знаку. Характеристика архітектурного знаку. Класифікація знаків за Ч.Пірсом. Різниця між символом і знаком. 3. Архітектура як форма масової комунікації. Денотації та конотації в архітектурі (первинні та вторинні функції). Функції архітектурного повідомлення. Поняття морфогенезу. Смислогенетичний підхід у рокритті символу. Закони формування символічної дійсності. 4.Поняття коду та мови. Класифікація архітектурних кодів. Поняття коду-ідіолекту. Код, лексикод, риторичний лексикод в архітектурі. 5. Поняття семіозису. Рівні аналізу архітектурних текстів. Поняття про подвійне членування коду. Артикуляція візуальних кодів. 6. Об’єктивація архетипу та кенотипу в архітектурі. Коди несвідомого 7. Семіотичні принципи та закономірності. Роль гештальтів і структур в побудові метафори. Прийом метонімії. 8.Класифікація семіотик (за У.Еко)

1. Ділі Д. Основи семіотики / Перекл. з англ. та наук. ред. А.Карась. – Львів: Арсенал, 2000. – 232 с.
2. У. Эко «Отсутствующая структура. Введение в семиологию». — ТОО ТК «Петрополис», 1998. — 432 с.
3. Шелестюк Е. В. Семиотика: Учеб. пособие. Челябинск: Челяб. гос. ун-т, 2006. -- 147 с.
4.Семиотика и язык архитектуры: Сб. научн. трудов. (Всесоюзный научно-исследовательский институт теории архитектуры и градостроительства) под ред. Е.И. Россинский.- М., 1991. – 180с.
5. Пирс Ч.С. Принципы философии. В 2-х т. / С-П. Философское общество. Лаборатория метафизических исследований, 2001.
6. Язык архитектуры постмодернизма / Дженкс Ч. ; Перевод с английского А. В. Рябушина, М. В. Уваровой; Под редакцией А. В. Рябушина, В. Л. Хайта. — Москва : Стройиздат, 1985. — 136 с., ил. — Перевод издания: The Language of Post-Modern Architecture / Charles A. Jencks. — Rizzoli.
7. Крамарчук Х.П. Візуалізація абстрактних смислів. Конспект лекцій.для студентів Інституту архітектури / Х.П. Крамарчук, Р.Я.Галишич.- Львів:Видавництво Львівської політехніки, 2019.-68с.

Протягом семестру студент може набрати до 40 балів за поточний контроль, виконавши практичні завдання. На іспиті максимум 60 балів. Щоб бути допущеним до іспиту, студент повинен набрати не менше 20 балів за поточний контроль. Іспит з предмету проводиться в письмовій усній формі (50 балів за тестування та 10 балів усного іспиту). За правильні відповіді на 10 тестових питань студент отримує максимум 50 балів.
10 балів в усному опитуванні оцінюються так:
8 -10 балів - "відмінна" відповідь;
7 - 6 балів - "хороша" відповідь;
5 - 4 бали - "задовільна" відповідь;
0 - 3 бали - це "незадовільна" відповідь.