– знати загальні теоретичні основи нафтохімічних та силікатних виробництв;
– знати технологічні процеси виробництва з нафтових фракцій основних продуктів органічного синтезу; технології отримання силікатних матеріалів;
– знати перелік і вимоги до сировини для отримання силікатних та нафтохімічних матеріалів і продуктів;
– вміти прогнозувати перебіг хімічних реакцій в присутності різних за природою каталізаторів; властивості продуктів та матеріалів, методи їх визначення.

Неорганічна хімія;
Органічна хімія;
Матеріалознавство;

Сучасні скломатеріали. Ситали. Будівельна кераміка. Технічна кераміка. В?яжучі матеріали та вироби на їх основі. Отримання первинних нафтохімічних продуктів. Первинні нафтохімічні продукти. Виробництво ненасичених функціональних сполук. Виробництво мономерів для поліконденсаційних пластичних мас та волокон.

1. Ящишин Й. М. Технологія скла : підруч. у 3-х част. / Й. М. Ящишин. – Львів : Видавництво “Бескид Біт”. – Ч. І : Фізика і хімія скла. – 2008. – 204 с.; Ч. ІІ : Технологія скляної маси. – 2004. – 250 с.; Ч. ІІІ : Технологія скляних виробів. – 2011. – 416 с.
2. Пащенко О. О. В’яжучі матеріали : підруч. / О. О. Пащенко, В. П. Сербін, О. О. Старчевська. – К. : Вища шк., 1995. – 416 с.
3. В’яжучі матеріали: Підручник / Р. Ф. Рунова, Л. Й. Дворкін, О. Л. Дворкін, Ю. Л. Носовський – К. : Основа, 2012. – 448 с.
4. Хоменко О. С. Хімічна технологія кераміки та вогнетривів / О. С. Хоменко, Я. І. Кольцова. – Дніпр

письмові звіти з лабораторних робіт, усне опитування, контрольна робота (30%);
підсумковий контроль (залік): письмово-усна форма (70%)

1. Оволодіти технологічними процесами виробництва з нафтових фракцій основних продуктів органічного синтезу.
2. Володіти технологіями отримання силікатних матеріалів.
3. Знати перелік і вимого до сировини для отримання силікатних та нафтохімічних матеріалів і продуктів.
4. Закономірності перебігу хімічних реакцій в присутності різних за природою каталізаторів.
5. Умови експлуатації технологічних установок.
6. Знати всі головні властивості продуктів та матеріалів та методи їх визначення.
7. Заходи безпечноїексплуатації установок та обладнання.
8. Економіку процесів та охорону довкілля при виробництві нафтохімічних продуктів та силікатнихматеріалів.

• технологія виробництва скла та ситалів;
• технологія виробництва кераміки та вогнетривів;
• технологія виробництва в’яжучих матеріалів та виробів на їх основі;
• хімія нафти і газу;
• хімічна технологія вторинних процесів переробки нафти та вуглеводневих газів;
• хімічна технологія тонкої, технічної кераміки та вогнетривів;
• технологія скляних виробів;
• хімічна технологія повітряних, автоклавних та гідравлічних в’яжучих речовин

Силікатні матеріали та їх роль в науково-технічному прогресі. Основні діаграми стану силікатних систем. Сучасні скломатеріали. Технологія отримання. Ситалі. Технологія отримання, властивості та застосування. Будівельна кераміка. Технічна кераміка. В’яжучі матеріали та вироби на їх основі. Методи одержання первинних нафтохімічних продуктів. Первинні нафтохімічні продукти. Алкани, алкени, алкіни і ароматичні сполуки. Виробництво ненасичених функціональних сполук – сировини для одержання пластичних мас та еластомерів. Виробництво мономерів для поліконденсаційних пластичних мас та волокон.

1. Братичак М.М. Основи промислової нафтохімії. – Львів: В-цтво НУ «ЛП», 2008. – 604 с.
2. Гетьманчук Ю.П., Братичак М.М. Хімія та технологія полімерів. – Львів: - В-цтво «БескидБіт», 2006. – 496 с.
3. Братичак М.М., Гетьманчук Ю.П. Хімічна технологія синтезу високомолекулярних сполук. Львів. В-цтво НУ «ЛП», 2009.
4. Братичак М.М., Сікорський Р.Т. Основи синтезу і реакційноїздатності високомолекулярних сполук, Львів: В-цтво НУ «ЛП», 2003.
5. Хімічна технологія скла. Під ред. Ящишина Й.М. В трьох частинах. Львів: - В-цтво «Растр-7». 2011.
6. Вахула Я.І. Основи технології ситалів. Львів: - В-цтво НУ «ЛП». 2009.
7. ХоменкоО.С., Кольцова Я.І. Хімічнатехнологіякераміки та вогнетривів. Дніпропетровськ: -В-цтво «Адверта», 2014 р., – 192 с.
8. Саницький М.А. Модифіковані композиційні цементи /М.А.Саницький, Х.С. Соболь, Т.Є.Марків. – Львів: ЛП, 2010. –132 с.

Контрольна робота – 40%;
Підсумковий контроль – письмово-усна форма – 60 %.