Засвоївши курс, студент повинен знати: 1) основні проблеми і напрями сучасного мовознавства; 2) сутність природи мови; 3) погляди на походження мови; 4) особливості взаємозв’язку мови та мислення; 5) сутність дихотомії “мова” – “мовлення”; 6) специфіку семіотичного аспекту мовознавства; 8) внутрішню організацію мовної системи; 7) зв’язок мови із людиною, нацією, державою; 9) особливості проблематики фонетики та фонології; 10) основні аспекти вивчення лексики; 11) найважливіші поняття та категорії граматики, особливості їхнього вияву у мовах різної будови; 12) типи класифікації мов світу; 13) історичні та сучасні типи письма. Підготовлений фахівець повинен уміти застосовувати набуті знання у вивченні часткових лінґвістик, оперувати вивченою лінґвістичною термінологією, аналізувати мовні явища у сукупності поза- і внутрімовних чинників, а саме: 1) давати правильні визначення базових понять мовознавства; 2) розпізнавати мовні одиниці і класифікувати їх, застосовуючи різні методи лінґвістики; 3) аналізувати звуки мов світу та транскрибувати слова різних мов за допомогою знаків міжнародної транскрипції; 4) характеризувати слова різних мов під сема- та ономасіологічним кутом розгляду; 5) визначати особливості граматичної будови різних мов світу.

- пререквізит: «Основи прикладної лінґвістики»
- кореквізит: «Сучасна англійська / німецька / японська мова ч.1»

Вступ: предмет, об’єкт та завдання науки про мову; зв’язок мовознавства з іншими науками. Методи: описовий, порівняльно-історичний, типологічний, структурний. Мова як вселюдське явище: погляди на природу, сутність і походження мови. Комунікативний аспект мови: мова, мовлення, мовленнєва діяльність. Психологічний аспект мови: мова, мислення, свідомість; психофізіологічні основи єдності мови та мислення. Семіотичний аспект мови: поняття про знак узагалі і мовний зокрема; відмінності мовного знака від інших знаків. Рівні мовної системи та одиниці кожного рівня. Соціальний аспект мови: форми існування мови у суспільстві; мовна політика; світові мови; мовні стосунки в різні історичні періоди. Розділи мовознавства у синхронії та діахронії: Фонетика та фонологія. Лексикологія. Граматика: морофологія та синтаксис. Класифікаційний аспект вивчення мов світу.

Вступ до мовознавства: підручник / [І. О. Голубовська, С. М. Лучканин, В. Ф. Чемес]. – К.: ВЦ «Академія», 2016. – 320 с.
Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства / Карпенко Ю.О. – К.: Академія, 2006. – 336 с.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства / Кочерган М.П. – К.: Академія, 2000. – 368 с.
Yule G. The study of language / Yule G. – Cambridge: Cambridge U-ty Press, 2010. – 338 p.

поточний контроль (60%): усне опитування на практичних заняттях, виконання індивідуальних завдань
- екзаменаційний контроль (40%): письмова екзаменаційна робота