Ви переглядаєте архівну версію офіційного сайту НУЛП (2005-2020р.р.). Актуальна версія: https://lpnu.ua

Системи структурного, функціонально-логічного і схемотехнічного проектування

Спеціальність: Інформаційні технології проектування
Код дисципліни: 7.122.02.E.28
Кількість кредитів: 5
Кафедра: Системи автоматизованого проектування
Лектор: к.т.н., доцент Іванців Роман-Андрій Дмитрович.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: заочна
Результати навчання:
Знання теоретичних основ побудови побудови автоматичних систем структурного, функціонально-логічного та схемотехнічнеого проектування РЕА, знання методів та засобів моделювання на основі комп’ютерних моделей та автоматизованих методів налагодження, дослідження характеристик обєктів РЕА і виконувати їх проектування. Синтез і аналіз компютерних моделей обєктів РЕА для аналогових та цифрових схем, досліджувати амплітудно-частотні та фазо-частотні характеристики підсилювальних схем з частотозалежними параметрами, аналіз впливу температури на параметри і характеристики електронних схем. Основні задачі і методи автоматизації структурного і функціонально-логічного проектування; основні задачі автоматизації схемотехнічного проектування;
машинні моделі електронних схем і елементів; методи і алгоритми рішення задач схемотехнічного проектування; структуру, методи організації і особливості систем схемотехнічного проектування; принципи розробки програм схемотехнічного проектування, їх структуру, критерії вибору методів, моделей та алгоритмів. Результати навчання: вміти користуватись існуючими програмами аналізу електронних схем; вибирати методи, алгоритми та моделі для систем схемотехнічного проектування залежно від специфіки об’єкту проектування; виконувати аналіз простих електронних схем з нелінійними елементами з використанням методів аналізу електронних схем, математичного аналізу; налагоджувати аналогові і цифрові схеми з допомогою пакетів моделювання, виконувати аналіз роботи електронних схем за постійним струмом, трансцедентний аналіз, аналіз амплітудно-частотних і фазо-частотних характеристик, аналіз впливу температури на параметри і характеристики електронних схем.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни:
Пререквізити: Математичний аналіз, Комп’ютерна схемотехніка та архітектура комп’ютерів, Теоретичні основи електротехніки та електроніки, Схемотехніка комп’ютерів. Кореквізити: Теоретичні основи САПР, Технології комп’ютерного проектування, Моделювання систем, Основи автоматизованого проектування складних об’єктів i систем.
Короткий зміст навчальної програми:
При вивченні навчальної дисципліни студенти повинні ознайомитись і вивчити: основні задачі і методи автоматизації структурного і функціонально-логічного проектування; основні задачі автоматизації схемотехнічного проектування; машинні моделі електронних схем і елементів; методи і алгоритми рішення задач схемотехнічного проектування; структуру, методи організації і особливості систем схемотехнічного проектування; принципи розробки програм схемотехнічного проектування, їх структуру, критерії вибору методів, моделей та алгоритмів.
Рекомендована література:
Основи теорії електронних кіл: підручник для студентів вищих навчальних закладів/ Ю.Я. Бобало, Б.А. Мандзій, П.Г.Стахів та інші; НУ ”ЛП” – за ред. Ю.Я. Бобало – Л.: Вид-во НУ ”ЛП”, 2008. – 332с. Автоматизация схемотехнического проектирования / Ильин В.Н., Фролкин В.Т., Бутко А.И. и др. / Под ред. В.Н.Ильина.- М.: Радио и связь, 1987.- 368с. Автоматизация схемотехнического проектирования на мини-ЭВМ / Анисимов В.И., Дмитриевич Г.Д., Ежов С.Н. и др. / Под ред. В.И.Анисимова.-Л.,1983.- 200с. Алексеенко А.Г., Зуев Б.И., Ламекин В.Ф., Романов И.А. Макромоделирование аналоговых интегральных микросхем. - М.:Радио и связь, 1983.- 248с. Гехер К. Теория чувствительности и допусков электронных цепей. - М., 1973. - 199с. Глориозов Е.Л., Ссорин В.Г., Сыпчук П.П. Введение в автоматизацию схемотехнического проектирования. - М.: Советское радио, 1976.- 224с. Угрюмов У.П. Цифровая схемотехника: Учеб. Пособие для вузов. – 2-е изд., переработ. и доп. – СПб.: БХВ – Петербург, 2004. – 800 с.
Методи і критерії оцінювання:
Поточний контроль (30%): програмування, письмові звіти до лабораторних робіт, виконання розрахунково-графічної роботи, усне опитування.
Підсумковий контроль (70%, екзамен): письмовий, тестування, задачі, усне опитування.