Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
знати:
знати: поняття, систему кримінального права України, його функції та принципи;
поняття та ознаки законів про кримінальну відповідальність та їх юрисдикційні межі; поняття та ознаки злочину,
об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочинів та складів злочинів;
поняття та ознаки попередньої злочинної діяльності,
поняття, ознаки співучасті, її форми та види співучасників;
поняття та ознаки сукупності,
повтороності та рецидиву злочинів;
поняття та ознаки обставин, що виключають злочинність діяння;
поняття, підстави, принципи, ознаки, компоненти та форми кримінальної відповідальності,
особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх;
поняття, ознаки, правила та межі призначення покарання;
підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання;
особливості примусових заходів виховного та медичного характеру;
поняття Особливої частини кримінального права України та її актуальність на сучасному етапі розвитку;
класифікацію усіх суспільно небезпечних діянь в залежності від родового об’єкту та подати їх загальний кримінально-правовий аналіз;
аналізувати об’єктивні та суб’єктивні ознаки низки важливих юридичних складів;
з’ясовувати соціальне призначення кримінального законодавства та встановлювати його ефективність.

вміти:
реалізувати вимоги держави щодо формування у працівників юридично-правового напряму високої професійної майстерності;
самостійно працювати з навчальною та спеціальною літературою, нормативно-правовими актами;
формувати власну точку зору, дотримуватись логічної послідовності у професійній діяльності;
використовувати свої теоретичні знання та практичні навики для підвищення ефективності професійної діяльності;
здійснювати аналітичну роботу

Кримінальне право, кримінологія, актуальні питання теорії та практики у галузі кримінального права

Вивчення питань, пов’язаних із здійсненням кваліфікації злочинів, є складовою частиною загального завдання по підготовці висококваліфікованих фахівців-юристів. Спеціальний курс передбачає ознайомлення з поняттям кримінально-правової кваліфікації, поняттям і видами підстав .кримінально-правової кваліфікації, принципами кримінально-правової кваліфікації, особливостями кваліфікації злочину з урахуванням стадії його вчинення, кваліфікацією злочинів, вчинених у співучасті, кваліфікацією множинності злочинів, кваліфікацією при конкуренції кримінально-правових норм, кваліфікацією злочинів, вчинених за наявності кваліфікуючих та привілеюючих ознак складу злочину, розмежуванням злочинів в ході кримінально-правової кваліфікації, кваліфікацією діянь, вчинених за обставин, що усувають їх злочинність, кваліфікацією посткримінальної поведінки, кваліфікацією діянь, вчинених при відсутності всіх ознак складу злочину, неправильною кримінально-правовою кваліфікацією та зміною кримінально-правової кваліфікації.

Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Харьков: Право, 2000. – 128с.
Беляев В.Г. Применение уголовного закона. – Волгоград: ВЮИ МВД России, 1998. – 124с.
Гультай М. Деякі проблеми виправлення помилок, пов’язаних з кваліфікацією злочинів. // Право України. – 2001. – № 3 – С. 72 – 75.
Зеленецкий В.С. Уголовно-правовые проблемы возбуждения уголовного дела.– Харьков: Ворсточно-региональный центр гуманитарно-образовательных инициатив, 2001. – 108 с.
Кладков А. Квалификация преступлений, совершенных в соучастии. // Законность. – 1998. – №8. – С. 26-
Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. – К: Юрінком Інтер. – 1998. – 416 с.
Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге. – К.: Атіка, 2002 – 640с.
Лаптева Е.Н. К вопросу о понятии квалификации преступления // Юридическая техника и вопросы дифференциации ответственности в уголовном праве и процессе. – Ярославль, 1998. – С.48-57.
Лилак Д. Колізія і конкуренція законів.// Право України. – 2001. – №4. – С.18-20.
Марін О. Конкуренція кримінально-правових норм та способи її вирішення: результати соціологічного дослідження.// Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №10. – С.67-70.
Марін О. Причини виникнення та існування конкуренції кримінально- правових норм.// Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 2001. – вип.36. – С.454-460.
Марітчак Т. Причини помилок у кваліфікації злочинів: результат соціологічного дослідження // Право України. – 2001. – №7. – С.48-51.
Панов Н.И. Преступление: методологические аспекты исследования и отражения в уголовном законе. // Проблемы законности. Вып.30. – Харьков: – С.121-129.

Методами діагностики успішності навчання, формами виміру рівня засвоєння знань з навчальної дисципліни є:
- усне опитування на практичних (семінарських) заняттях;
- виступ на практичних (семінарських) заняттях (із рефератом, доповіддю, у дискусії тощо);
- тестування знань студентів із відповідної теми лекційного курсу;
- письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу, вирішення практичних завдань (казусів), тестових завдань, тощо);
- захист індивідуального письмового завдання;
- виконання домашнього письмового завдання,
- форма підсумкового контролю: іспит.

Критерії оцінювання результатів навчання студентів
Поточна успішність 40
Письмова складова іспиту 50
Усна складова іспиту 10
Всього 100