процесі вивчення дисципліни студенти зосередяться на аналізі ключових національних та регіональних питань енергетики. У результаті вивчення курсу вони знатимуть про існування різних стратегій сталого розвитку в контексті енергетичної безпеки; знатимуть про механізми які використовують фахівці для роботи у сфері політики та планування, управління та консультування. Курс спрямований на розвиток у студентів аналітичних навичок, необхідних для вирішення державних проблем у сфері енергетики та тлумачення політичних концепцій використання генерації поновлюваних джерел енергії. Передбачається, що студенти демонструватимуть всебічне знання джерел та обсягів поточного та прогнозованого виробництва та використання енергії з поновлюваних джерел енергії, таких як сонячна енергія, вітер та біомаса. Вони опрацюють національне та міжнародне законодавство, яке регулює відновлювані технології, що використовуються в секторі енергетики. Після завершення вивчення курсу студенти зуміють пояснити та порівняти переваги та недоліки різних джерел енергії та технологій, таких як вітер, геотермальна енергія, сонячна енергія, біомаса та інші відновлювані джерела енергії. Студенти вмітимуть аналізувати та критикувати економічні та екологічні наслідки різних видів енергетичної політики, пов'язаних із виробництвом електроенергії на основі поновлюваних джерел енергії та зуміють оцінити можливість реалізації проектів відновлюваної енергетики з політичних, економічних, соціальних та технічних міркувань.

Пререквізит: Політологія.
Кореквізити: Енергетична безпека, Міжнародна і національна енергетична політика

Цей курс спрямований на те, щоб ознайомити студентів з поняттями конверсії сталого енергоспоживання. У сучасному світі вже давно обговорюються методи перетворення сонячної, вітрової, гідроелектричної, водневої, біомаси та геотермальної енергії, а також основні технології їх зберігання. Ці основні методи перетворення будуть кількісно порівнюватися протягом всього курсу з основними шляхами споживання енергії людських спільнот у різних частинах земної кулі. Питання споживання електроенергії транспортом, нагрівання / охолодження, виробництво харчових продуктів та виробництво а також потенціал збереження енергії є ключовою проблематикою сучасного суспільства. Екологічна стабільність сьогодні слід розглядати в контексті вивчення глобального та регіонального впливу, економіки, енергоефективності, моделей споживання та енергетичної політики на навколишнє середовище. А для того аби знайти відповіді на сучасні виклики для людства, в першу чергу - зміну клімату, необхідно вивчати стратегії сталого розвитку з акцентом на нові технології відновлюваної енергетики.

1. Randolph J., Gilbert M. Masters G. Energy for sustainability: technology, planning and policy / J. Randolph, G. Gilbert M. Masters - Island Press 2008. – vol. 816
2. World energy assessment: energy and the challenge of sustainability / New York, NY: United Nations Development Programme, - vol. 2000.
3. Energy systems and sustainability / Oxford: Oxford University Press in association with the Open University, 2003.
4. Renewable energy: power for a sustainable future / Oxford: Oxford University Press in association with the Open University, 1996.
5. Priest J. Energy Principles, Problems, Alternatives / J. Priest, A. Wesley 4th Edition - 1991.
6. Kraushaar J. J. Energy and Problems of a Technical Society / J. J. Kraushaar, R.A. Ristinen, John Wiley - 2nd Edition - 1993.
7. Vanek, F.M. Energy Systems Engineering: Evaluation and Implementation / F. M.Vanek, F.M., L.D. Albright. New York: McGraw Hill - 2008.
8. Hidden Costs of Energy: Unpriced Consequences of Energy Production and Use. National Academy of Sciences – 2010
9. Smil, V. Energy in Nature and Society: General Energetics of Complex Systems. / V. Smil, Cambridge: The MIT Press – 2008
10. Smil, V. Energy Myths and Realities: Bringing Science to the Energy Policy Debate. American Enterprise Institute / V. Smil, Washington, DC – 2010
11. Hoogwijk, M. On the Global and Regional Potential of Renewable Energy Sources, promoters Turkenburg, W.C., and de Vries, H.J.M., co-supervision Faaij, A., Copernicus Institute, Utrecht University -2004 - 256

поточний контроль (40%): усне опитування, виступи на семінарах, написання індивідуальних робіт і підготовка презентацій. Підсумковий контроль (60%): екзамен (трьохрівневе тестування).