• знати основні поняття, які характеризують методи оцінки якості навколишнього середовища за допомогою живих організмів;
• знати форми біоіндикації та вимоги, які висуваються до організмів-індикаторів;
• володіти сучасною методикою та основними методами біоіндикації в дослідженнях навколишнього середовища;
• знати основні природні закономірності формування і функціонування екосистем різного рангу;
• вміти практично здійснити оцінку наземних, водних та ґрунтових екосистем на основі методів біоіндикації та біотестування.

• Моніторинг довкілля;
• Основи мікробіології;
• Екотоксикологія.

Теоретичні основи біоіндикації. Історія використання біоіндикаторів. Біоіндикація шкідливих речовин в навколишньому середовищі. Основні напрями біоіндикації. Біогеохімічний метод індикації. Методи фітоіндикації. Лишайники як біоіндикатори. Вищі рослини як індикатори забруднення. Методи комплексної біоіндикації та біотестування. Біоіндикація забруднення атмосферного повітря, ґрунту та води, основні забрудники та їх індикація за допомогою рослин. Рослини-індикатори та оцінка їх реакції на забрудники. Відбір та підготовка біологічного матеріалу до біоіндикації.

1. Лысенко, Н. Л. Биоиндикация и биотестирование водоемов / Н. Л. Лысенко // Биология в школе. – 1996. – № 5. – С. 62–66.
Туровцев В.Д. Биоиндикация: Учеб. Пособие/ В.Д. Туровцев, В.С. Краснов. – Тверь: Твер. гос. ун-т, 2004. – 260 с.
2. Мусатова, О. В. Биоиндикация и биоповреждения: методические рекомендации к лабораторным работам / О. В. Мусатова. – Витебск: УО «ВГУ им. П. М. Машерова», 2006. – 32 с.
3. Биоиндикация загрязнений наземных экосистем: учебное пособие для вузов / под. ред. Р. Шуберта. – М.: «Мир», 1988. – 65 с.
4. Горова А.І. Біоіндикація. Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт / А.І. Горова, А.В. Павличенко та ін. Д.: Національний гірничий університет, 2014. – 76 с.

• Поточний контроль, усне опитування (30%)
• підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмово-усна форма (70%)