Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
– вміти продемонструвати знання та навички концептуального проектування баз даних;
– вміти сформувати користувацьку модель для обраної предметної області та розробити на її основі інфологічну модель у вигляді діаграми «сутність-зв'язок» в MS Visio;
– вміти показати знання та навички проектування схеми реляційної бази даних з залученням теорії нормальних форм з застосуванням шаблону Entity-relationship MS Visio;
– бути здатними перетворити логічну модель реляційної бази даних у схему бази даних у СУБД Access шляхом створення таблиць, визначення даних та відношень;
– знати і вміти побудувати запити до реляційної бази даних засобами SQL та QBE;
– вміти створити засоби управління БД (запити, форми та звіти) для розробленої БД;
– вміти завантажити розроблену БД даними у обсязі, достатньому для її тестування
– вміти представити результати проектування БД та обґрунтувати їх в процесі дискусії із іншими студентами та викладачами.

– Інформатика інфокомунікаційних систем
– Моделювання радіоелектронних апаратів
– Програмні засоби інформаційно-компютерних технологій
– Бази даних в інформаційно-комп'ютерних системах

Концептуальне моделювання і проектування баз даних.. Ідентифікація предметної області та вимог користувача до бази даних (БД). Розробка користувацької моделі обраної предметної області. Створення інфологічної моделі у вигляді ER-діаграми в MS Visio. Ідентифікація стрижневих сутностей, aатрибутів, ключів та відношень. Вдосконалення ER – моделі введенням слабих та асоціативних сутностей. Логічне моделювання і проектування бази даних. Приведення інфологічної моделі у відповідність з вимогами реляційної моделі організації даних. Розробка логічної моделі реляційної бази даних в MS Visio. Встановлення характеристик зв’язків та стратегій підтримки посилальної цілісності. Даталогічне моделювання і проектування бази даних. Відтворення логічної моделі реляційної бази даних у вигляді схеми бази даних в Microsoft Access шляхом створення таблиць і встановлення зв’язків. Визначення даних, призначення первинних і зовнішніх ключів. Завантаження розробленої БД відповідними даними у обсязі, достатньому для тестування БД. Управління БД. Розробка засобів управління БД (запитів, форм та звітів). Призначення прав доступу. Розробка інтерфейсу. Тестування БД.

1. Берко А.Ю., Верес О.М., Пасічник В.В. Системи баз даних та знань. Книга 1. Організація баз даних та знань: навч. посібник. _ Львів: «Магнолія 2006»б 2008. – 456 с
2. Конноли Т., Бегг К., Страчан А. Базы данных: проектирование, реализация и сопровождение. Теория и практика. – М.: Изд. Дом “Вильямс”. 2000. – 1120 с.
3. Роб П., Коронел К. Системы баз данных: проектирование, реализация и управление. 5-е изд. – СПб.: БХВ-Петербург. – 2004. – 1040 с.
4. Elmasri R. Fundamentals of database systems / Ramez Elmasri, Shamkant B. Navathe.—6th ed. p. cm. – N.Y.-Addison-Wesley, Pearson, 2010. - 1200 pages. ISBN-13: 978-0-136-08620-8.
5. Павлиш В.А., Гліненко Л.К. Основи інформаційних технологій і систем: навч. посібник / В.А.Павлиш, Л.К. Гліненко. - Львів: Видавництво львівської політехніки, 2013. - 500 с.
6. Пирогов В. Ю. Информационные системы и базы данных: организация и проектирование: учеб. Пособие / В. Ю. Пирогов. — СПб.: БХВ-Петербург, 2009. — 528 с.
7. Гліненко Л.К. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Бази даних в інформаційно-комп’ютерних системах» / Л.К.Гліненко. Львів: Видавництво львівської політехніки, 2018

– Поточний контроль: усне опитування та перевірка ходу виконання курсової роботи - 60 балів (40%)
– Підсумковий контроль: (контрольний захід, залік): захист курсової роботи – 40 балів (60%)

Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
– розуміти основні принципи підходу концепції бази даних, основи проектування БД і застосування систем управління базами даних в інфокомунікаційних системах;
– знати основи організації реляційних баз даних і засоби маніпулювання реляційними даними;
– знати та вміти проектувати схему реляційної бази даних на основі побудови ER діаграм, залучення теорії нормальних форм та процедур нормалізації;
– оголошувати, визначати і звертатися до схеми реляційних бази даних в середовищі реляційних систем управління базою даних, користуючись підмножиною мови опису даних SQL і засобами QBE;
– вміти побудувати запити до реляційної бази даних за допомогою SQL і бути здатними перетворити запити реляційної алгебри у запити на SQL;
– бути здатними застосувати отримані знання для розробки реляційної бази даних у СУБД Access, забезпечити реалізацію запитів та обмежень засобами QBE та SQL;
– знати сучасні тенденції у розвитку систем бази даних, розуміти зв’язок між традиційними реляційними базами даних і іншими моделями даних;
– розуміти особливості проектування та застосування медичних баз даних;
– уміти представити результати проектування БД та обґрунтувати їх в процесі дискусії із іншими студентами.

– Інформатика інфокомунікаційних систем
– Моделювання радіоелектронних апаратів
– Програмні засоби інформаційно-компютерних технологій

Характеристика підходу баз даних (БД). Переваги підходу БД. Незалежність за даними і за структурою. Концепція і архітектура систем баз даних. Системи управління базою даних (СУБД). Архітектура і функції СУБД. Моделі даних і баз даних. Традиційні і просунуті моделі дані. Мови та інтерфейси баз даних. Централізована і клієнт-серверна архітектура для СУБД. Класифікація систем управління базами даних. Реляційна модель даних та обмеження реляційної бази даних. Реляційна алгебра та реляційне числення. Теоретико-множинні операції реляційної алгебри. Реляційні операції: SELECT, PROJECT, JOIN та DIVISION. Концептуальне моделювання і проектування бази даних. Моделювання за допомогою моделі «сутність-зв'язок» (ER-діаграми). Типи сутностей, набори сутностей, атрибути, ключі. Відношення, типи відношень, набори відношень, ролі та характеристики відношень. Нотації ER-діаграми. Проектування баз даних та теорія нормалізації. Поняття функціональних залежностей та нормалізація відношень у реляційних базах даних. Нормальні форми. Алгоритми декомпозиції відношень у проектуванні схеми реляційної бази даних. Основи SQL. Визначення об’єктів бази даних та типів даних в SQL. Специфікація обмежень в SQL. Представлення (віртуальні таблиці) в SQL. Основні SQL-запити на вибірку даних. Запити SQL на вставку, видалення та оновлення даних. Основи управління транзакціями. Вимоги до властивостей транзакцій. Серіалізовані графіки транзакцій. Методики управління конфліктами. Метод двофазного блокування як метод управління конфліктами. Методи відновлення БД. Бази даних радіоелементів та технологічного обладнання. Бази даних науково-технічних ефектів. Нові технології БД. OLAP та OLTP системи. Сховища даних. Багатомірні, об’єктна-орієнтовані та об’єктна-реляційні системи, сфери застосування.

1. Берко А.Ю., Верес О.М., Пасічник В.В. Системи баз даних та знань. Книга 1. Організація баз даних та знань: навч. посібник. _ Львів: «Магнолія 2006»б 2008. – 456 с
2. Конноли Т., Бегг К., Страчан А. Базы данных: проектирование, реализация и сопровождение. Теория и практика. – М.: Изд. Дом “Вильямс”. 2000. – 1120 с.
3. Роб П., Коронел К. Системы баз данных: проектирование, реализация и управление. 5-е изд. – СПб.: БХВ-Петербург. – 2004. – 1040 с.
4. Elmasri R. Fundamentals of database systems / Ramez Elmasri, Shamkant B. Navathe.—6th ed. p. cm. – N.Y.-Addison-Wesley, Pearson, 2010. - 1200 pages. ISBN-13: 978-0-136-08620-8.
5. Павлиш В.А., Гліненко Л.К. Основи інформаційних технологій і систем: навч. посібник / В.А.Павлиш, Л.К. Гліненко. - Львів: Видавництво львівської політехніки, 2013. - 500 с.
6. Пирогов В. Ю. Информационные системы и базы данных: организация и проектирование: учеб. Пособие / В. Ю. Пирогов. — СПб.: БХВ-Петербург, 2009. — 528 с.

– Поточний контроль: письмові звіти з лабораторних робіт, усне опитування, контрольні роботи – 40 балів (40%): виконання та захист лабораторних робіт – 20 балів; контрольні роботи – 20 балів
– Підсумковий контроль: (контрольний захід, екзамен): письмово-усна форма – 60 балів (60%): письмова частина – 54 бали; усне опитування – 6 балів