Мета вивчення дисципліни – дати аспірантові знання про понятійний апарат, теоретичні засади системи охорони об’єктів культурної спадщини людства у двох основних галузях – матеріальної та нематеріальної культури, про культурну спадщину як ідентифікаційний, феноменологічний, освітній та економічний базис розвитку зрілого сучасного суспільства; вивчити види та типи культурної спадщини, зокрема, ті, що пов’язані з архітектурними та мистецькими творами; знати про організаційну структуру та методологічну платформу систем виявлення, обліку та державної охорони об’єктів культурної спадщини, пам’яток архітектури та мистецтва.
Завдання вивчення дисципліни:
- Оволодіння теоретико-методологічним апаратом виявлення, збереження та охорони об’єктів культурної спадщини;
- Засвоєння вихідних засад дослідження, інвентаризації та оцінки пам`яткової вартості об`єктів культурної спадщини;
- Оволодіння методикою обліку (реєстру) та правилами охорони пам`яток архітектури і містобудування, творів мистецтва.
Ключове завдання - сформувати у аспірантів мислення наукового підходу до роботи на історичних архітектурних об’єктах та вміння їх ідентифікувати, оцінювати, валоризувати, вносити їх до реєстрів пам’яток, опрацьовуючи відповідну науково-проектну документацію.
У результаті вивчення дисципліни аспірант повинен знати – сутність понять «об’єкт» культурної спадщини та «пам’ятка», види та типи пам’яток архітектури та творів мистецтва, методологічні засади збереження, охорони та реставрації пам’яток державного та світового реєстрів; методику інвентаризації та обліку пам’яток різного виду та типу.
Аспірант повинен на основі знань засад роботи архітектора на пам’ятках архітектури й містобудування та історичних будівлях і комплексах, оволодіти методикою дослідження, ідентифікації та валоризації об’єктів архітектури та творів мистецтва, вміти виявити цінні у мистецькому, архітектурному чи містобудівному аспектах об’єкти та їх елементи.
У результаті вивчення дисципліни аспірант повинен вміти:
- застосувати методологічний апарат теорії охорони та реставрації пам’яток культурної спадщини у власній науково-дослідницькій роботі, використовуючи при тому знання методів та інструментів розділу науки, критерії та еталони науковості знань в області охорони пам’яток;
- використати набуті знання для практичних робіт з досліджень, реставрації і пристосування історичних будівель і комплексів.

Основи реставрації та реконструкції архітектурних об’єктів; історія архітектури; історія мистецтва.

Основні поняття курсу – культурна спадщина, її структура за видами та типами, інвентаризація та облік пам’яток архітектури та мистецтва, реєстр пам’яток, зв'язок між системами обліку, реєстру пам’яток та їх збереженням і реставрацією. Культурна спадщина як ідентифікаційний, феноменологічний, освітній та економічний потенціал та базис державного будівництва, розвитку сучасного суспільства. Методологія збереження, охорони та реставрації пам’яток архітектури, містобудування, ландшафтної архітектури та творів мистецтва, що з ними пов’язані. Інституційно–організаційне забезпечення процесів збереження та охорони пам’яток культурної спадщини, зокрема, пам’яток архітектури, містобудування, творів мистецтва. Порядок інвентаризації та обліку об’єктів культурної спадщини, засади формування державного реєстру пам’яток. Порядок та правила внесення об’єктів культурної спадщини до державного реєстру.

1. Закон України «Про охорону культурної спадщини», Київ, 2000 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14).
2. Постанова кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку визначення категорій пам’яток для занесення обєктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих памяток України», від 27 грудня 2001 р. № 1760, Київ
3. Постанова кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку визначення категорій пам’яток», від 22 травня 2019 р. № 452, Київ
4. Закон України "Про основи містобудування";
5. Закон України "Про охорону археологічної спадщини";
6. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";
7. Державні будівельні норми України. ДБН В.3.2 - 1- 2004. Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на памятках культурної спадщини. Київ, Держбуд України, 2005.
8. ДБН А.2.2-14-2016 Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування.
9. Конвенція про охорону архітектурної спадщини Європи. Гранада,1985 р. (ратифіковано
Україною 2006 р.);
10. Європейська ландшафтна конвенція. Флоренція 2000 (ратифіковано Україною 2005 р);
11. Вечерський В. Заповідники України // Памятки України. Історія та культура. - 1997. - №2. - С. 30-49.
12. Вісник. Укрзахідпроектреставрація. - Львів, роки: 1992-2015. - Ч. 1-25.
13. Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини (переглянута) // Памятки України. - 1998. - № . - С. 130-132;
14. Охорона культурної спадщини. Збірник міжнародних документів. – Київ: АртЕк, 2002. – 136 с.
15. Правові акти з охорони культурної спадщини / упоряд. І. Касьяненко, Ю. Ліхой, ред. Тимофієнко В. - Київ: 1995. - 150 с.;
16. Державна інструкція "Про охорону та використання памяток історії та культури" від 16 вересня 1982 р.;
17. Державна інструкція "Про порядок обліку, забезпечення збереження, використання і реставрації нерухомих памяток історії і культури" від 13 травня 1986 р.;
18. Міжнародні правові акти ЮНЕСКО "Міжнародна хартія про охорону історичних міст" [Памятки України. - К., 1988. - № 2. - С. 39-40].
19. Міжнародні правові акти ЮНЕСКО "Конвенція про захист всесвітньої культурної та природної спадщини" від 16 листопада 1972 р.;

Поточний контроль (50%): виступи на семінарах, колоквіум.
Підсумковий контроль (50%): виконання семестрової контрольної роботи, іспит