У різні роки кафедру очолювали:
- д.т.н. професор Васільєв С.Г. (1973-1983 рр.);
- д.е.н., професор Процик С.І. (1983-1996 рр.);
- к.е.н., професор Козик В.В. (1996 р.-даний час).
ВАСИЛЬЄВ СЕРГІЙ ГРИГОРОВИЧ (7.09.1920 – 26.02.1990)
Сергій Григорович Васильєв - 1920 року народження, виходець із Псковщини у Росії. Перший завідувач нинішньої кафедри економіки підприємства та інвестицій, на той час економіки і організації будівництва. Після закінчення середньої школи у м. Пскові у 1939 р. поступив у Ленінградський суднобудівний інститут. Після другого курсу навчання добровольцем пішов на фронт. Як обдарований студент, у 1942 році евакуйований із Ленінграду в м.Горький та скерований на навчання у Новосибірський інститут військових інженерів залізничного транспорту, котрий закінчив у 1947 році.
Після завершення навчання був скерований на посаду начальника колони Головного ремонтно-відновлювального поїзда № 10. Пізніше обіймав керівні посади в будівельних організаціях. У 1948 році запрошений на роботу у Відділення Томської залізниці. І знову призваний в армію з 1950 -1956 р.р. Після служби в Радянській армії працював головним інженером Управління № 9 тресту «Південзахідтрансбуд».
Як грамотний, вдумливий ініціативний фахівець був скерований у 1958 році старшим консультантом в Індію на будівництво Бхилайського металургійного комбінату. Збагачений досвідом сучасного будівництва, вмілий організатор виробництва, інженер-раціоналізатор та винахідник, після виконання місії в Індії, він з 1960 року працює у Львові, де очолює будівельне управління тресту «Львівпромбуд», котрим керує до 1966 р. Одночасно навчається заочно у аспірантурі Московського інституту інженерів залізничного транспорту. У 1966 році захищає кандидатську дисертацію, здобуває ступінь кандидата технічних наук і його запрошують на посаду доцента кафедри будівельного виробництва Львівського політехнічного інституту. Тут розкривається його талант дослідника. У 1971 році він очолює новостворену кафедру економіки і організації будівництва і одночасно стає науковим керівником ТНДЛ-52. Обраний професором кафедри у 1985 р.
Тематика наукових досліджень, виконуваних лабораторією, стосується нових методів організації будівельного виробництва. наукових методів організації праці тощо. Але талант Сергія Григоровича, як науковця, розкрився у дослідженні механіки ґрунтів та способів безтраншейної прокладки комунікацій, якими він почав займатися ще від початку своєї виробничої кар’єри. Відкритий та очолюваний ним науковий напрямок дав вагомі результати – працівниками лабораторії отримано понад 100 авторських свідоцтв на винаходи, з них 22 отримані за його керівництва. Розроблені під його керівництвом грунтопроколюючі установки ГПУ різних модифікацій (ГПУ-600, ГПУ-300 та ін.) відповідали світовим зразкам, випускалися серійно та впроваджені у будівництві трубопроводів під перешкодами.
Чудовий викладач, доктор технічних наук, професор. Він понад 10 років очолював кафедру та передавав свої знання і досвід майбутнім інженерам-будівельникам. Впродовж своєї трудової діяльності Сергій Григорович неодноразово відзначався урядовими грамотами та медалями.
Він автор 88 наукових статей, монографії, двох навчальних посібників та 22 винаходів.
У 1990 році Сергія Григоровича не стало.
ПРОЦИК СТЕПАН ІВАНОВИЧ (07.11.1939 – 01.11.1996)
Степан Іванович народився 7 листопада 1939 року в селі Зелене Гусятинського району Тернопільської області в сім’ї селян. Важкого повоєнного 1946 року він пішов до першого класу Зеленицької семирічної школи, після чого продовжив навчання в Товстянецькій середній школі, які успішно закінчив у 1956 р. Жага знань сприяла тому, що в 1957 р. пройшов конкурсний відбір до Львівського будівельного технікуму, після закінчення якого у 1960 р. отримав кваліфікацію техніка-будівельника і був направлений згідно з розподілом на посаду майстра у в/ч 54027 м.Кам’янець-Подільський, де пропрацював з лютого по серпень місяць 1960 р. Звідти ж був призваний до лав Збройних Сил СРСР. Виконував Степан Іванович цей почесний обов’язок з вересня 1960 по серпень 1963 року у військовій частині в м.Одеса, дослужившись за організаційні здібності до звання старшого сержанта. Після завершення служби, успішно витримав конкурсний відбір і був зарахований студентом інженерно-будівельного факультету Львівського політехнічного інституту, який успішно завершив у 1968 р. набувши кваліфікацію інженера-будівельника за спеціальністю «Теплогазопостачання і вентиляція». Ще навчаючись в інституті був обраний Головою профкому політехнічного інституту (ХІ 1966-V 1974), та в 1967 був обраний членом Львівського обкому працівників освіти й переобирався до 1971 р. Організаційні здібності Степана Івановича були особливо відзначені і з 1969 по 1971 року він є членом президіуму Республіканського комітету профспілки працівників освіти, а з 1971 по 1974 рр. член комісії Республіканського Комітету профспілки. Це все було відзначено у 1970 р., коли він був нагороджений медаллю «За доблестный труд».
1968 рік був знаковим для Степана Івановича: з 1 жовтня він зарахований на посаду інженера, а 2 листопада він одружується з Людмилою Іванівною, яка йому подарувала сина Андрія 1970 р. та дочку Ірину 1973.
З 31 січня 1969 р. був призначений завідувачем загальноінститутською лабораторією Львівського політехнічного інституту, а вже з 1 вересня 1971 року – асистент новоствореної кафедри економіки та організації будівництва. З 12.08.1975 р. обраний за конкурсом на посаду старшого викладача цієї ж кафедри.
Рішенням Ради ЛПІ від 11.06.1976 р. Процику Степану Івановичу присуджено вчений ступінь кандидата економічних наук і 2 лютого 1976 року ВАК при Раді Міністрів СРСР йому вручено диплом кандидата наук ЭК№002817.
З 18.09.1978 р. він є доцентом кафедри, а 20 лютого 1980 р. Рішенням ВАК при Раді Міністрів СРСР, м.Москва, Процику Степану Івановичу присвоєно вчене звання доцента (атестат доцента ДУ № 033880).
З 01.09.81 р. роботу на кафедрі поєднує з посадою завідувача підготовчим відділенням, активно сприяючи поповненню Львівського політехнічного інституту творчою молоддю.
З 2 листопада 1982 р. Степена Івановича обрано завідувачем кафедри економіки та організації бцдівництва.
Паралельно з успішним проведенням навчального процесу Степан Іванович активно займається наукою і з вересня 1974 по грудень 1977 рр. є за сумісництвом молодим науковим співробітником ТНДЛ-52; з січня 1978 р. по січень 1989 р. – старший науковий співробітник ТНДЛ-52, а з січня 1898 – провідний науковий співробітник НДЛ-52 ЛПІ.
В 1993 р. успішно захищає докторську дисертацію, про що свідчить диплом доктора наук ДН № 000424, присуджений Рішенням спеціалізованої Вченої ради інституту економіки АН України від 29 січня 1993 р.
Степан Іванович не лише гарний науковець, але й чудовий педагог. Про це свідчать його випускники, а також найкращі учні, керівником кандидатських дисертацій яких він був: Козик Василь Васильович – нинішній завідувач кафедрою економіки підприємства та інвестицій , Партин Галина Остапівна – професор кафедри фінансів ЛПІ. та Стадницький Юрій Іванович – професор університету в м.Кельци (Польща).
Впродовж трудової діяльності Степан Іванович Процик неодноразово відзначався урядовими грамотами та медалями. Він є автором понад 80 наукових праць, серед яких 3 монографії та кілька винаходів.
Щирий патріот України, висловлював підтримку протестним діям студентства, громадянин з великої літери.
До останнього дня Степан Іванович, незважаючи на важку хворобу працював, а 1 листопада 1996 року його не стало.
КОЗИК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
Посада: Завідувач кафедри економіки підприємства та інвестицій
Освіта: вища
Науковий ступінь, вчене звання: професор, кандидат економічних наук
Тема дисертації: «Економічне оцінювання виробництва та застосування пластмасових труб» (1987р.)
Дисципліни, які викладає: Організація виробництва, Вступ до фаху «Економіка»
Напрямки наукових досліджень: інноваційна та інвестиційна діяльність підприємства та регіону; інноваційна інфраструктура; трансфер технологій.
Більш розширені дані про професора Козика В.В. знаходяться тут.