Науковий напрямок кафедри – дослідження процесів комплексного перероблення сірчаної, калійної та фосфатної сировини, відходів кольорових і рідкісних металів з розробленням екологічно чистих, ресурсозберігаючих технологій мінеральних добрив, солей, спеціальних видів сірки, металів та їх сполук, металевих порошків та інших продуктів.
Професорсько-викладацький склад, наукові працівники, аспіранти, магістранти і студенти беруть активну участь у науково-дослідній роботі. За результати цієї роботи впродовж останніх 40 років опубліковано понад 800 наукових праць, зроблено 140 винаходів, захищено 7 докторських і понад 50 кандидатських дисертацій.
Колектив кафедри виконує такі науково-дослідні роботи:
- Держбюджетну тему - «Керований електрохімічний синтез металевих наночастинок і наноструктурованих матеріалів», Керівник – д.т.н., проф. Кунтий О.І.
- Госпдоговірні теми:
- «Розробка середньогабаритних засобів для генерування аерозолів». Керівник – д.т.н., проф. Знак З.О.
- «Одержання модифікованих сорбентів на основі природного клиноптилоліту з додатковими функційними властивостями». Керівник – д.т.н., проф. Знак З.О.
- Зареєстровані науково-дослідні роботи:
- Розроблення гідродинамічного кавітатора для інтенсифікації хіміко-технологічних процесів. Керівник – д.т.н., проф. Знак З.О.
- Осадження металів на поверхню магнію та алюмінію гальванічним заміщенням. Керівник – д.т.н., проф. Кунтий О.І. (Номер держ. реєстрації 0116U002848).
- Електрохімічна регенерація поглинальних розчинів хінгідронного методу очищення газів від сірководню. Керівник – к.т.н., доц. Слюзар А.В. (Номер держ. реєстрації 0116U001627).
- Технологія очищення низькоконцентрованих за сульфуру(IV) оксидом газів. Керівник – д.т.н., доц. Гелеш А.Б.
- Технологія очищення стоків молочних виробництв. Керівник – к.т.н., доц. Курилець О.Г.
- Перероблення полімінеральних калійних руд Прикарпаття та відходів калійних виробництв на мінеральні добрива та інші продукти. Керівник – к.т.н., доц. Блажівський К.І.
На кафедрі виконують роботи з хімії і технології сірки в рамках діяльності єдиної в Україні відповідної наукової школи, яку створив і тривалий час очолював проф. Яворський В.Т. Зокрема були розроблені і впроваджені в промисловість такі технології:
- очищення природної сірки від легколетких органічних домішок повітрям (Роздольське ВО «Сірка», 1970 р., річна продуктивність 500 тис. т сірки);
- очищення природної сірки від органічних домішок водяною парою і сульфатною кислотою (Роздольське ВО «Сірка», 1982 р., річна продуктивність 500 тис. т сірки);
- очищення вентиляційних газів від сірководню хінгідронним методом (Роздольське і Яворівське ВО «Сірка», 1983 р., продуктивність 270 тис. м3 газу на годину);
- технології удосконалення та інтенсифікації процесів виробництва сірки з різних видів сировини (Роздольське і Яворівське ВО «Сірка», 1970-1985 р.р.);
- очищення викидних газів сульфатнокислотних систем (ЗАТ «Кримський титан», 2004 р., продуктивність 85 тис. м3 газу на годину);
- очищення залпових викидів реакторів сульфатнокислотного розкладу ільменіту (ЗАТ «Кримський титан», 2005 р., продуктивність 120 тис. м3 газу на годину);
- утилізація теплоти та очищення викидних газів печей прожарювання пасти метатитанової кислоти (ЗАТ «Кримський титан», 2005 р., продуктивність 90 тис. м3 газу на годину);
- очищення димових газів виробництва кольорових залізооксидних пігментів (ЗАТ «Кримський титан», 2006 р., продуктивність 25 тис. м3 газу на годину).
Окрім вказаних вище, розроблені і доведені до промислового впровадження такі технології:
- перероблення виробничих хлоридмагнієвих розчинів у магнезію (Стебницький калійний завод, 1989 р., продуктивність 1000 т розчинів за годину);
- одержання натрію піросульфіту з розчинів натрію хлориду і сульфуру(IV) оксиду (Стебницький калійний завод, 1986 р., річна продуктивність 700 т продукту);
- одержання Сu(NO3)2×3H2O з мідної стружки, одержання СuO термічним розкладом Сu(NO3)2×3H2O (ДП «Аргентум», 2001 р., продуктивність 100 т мідної стружки на рік);
- анодно-іскрове оксидування сплавів Al i Mg;
- кольорове анодне оксидування сплавів Al;
- комплексне перероблення відпрацьованих каталізаторів (КСО, ГИАП-10) і відходів гарячого цинкування з одержанням електролітичних Cu i Zn;
- електрохімічне перероблення вторинної сировини на основі вольфраму карбіду з одержанням сполук вольфраму та солей нікелю;
- плазмохімічний розклад сірководню з одержанням водню і сірки;
- очищення дренажних вод від сірководню на Гаурдацькому сірчаному заводі (Туркменістан);
- очищення від сірководню дренажних вод Мирненського родовища алмазів (Росія);
- очищення дренажних і пластових вод підземного виплавлення сірки на Яворівському ДГХП «Сірка»;
- перероблення вторинних розчинів ніколу(ІІ) сульфату цементацією магнієм з одержанням порошкового нікелю, магнію оксиду і солі Туттона (2009 р., продуктивність 7 кг нікелевого порошку за годину);
- одержання гідроксокупруму(ІІ) карбонату (малахіту) з розчинів купруму(ІІ) нітрату і натрію карбонату (2010 р., річна продуктивність 340 т продукту).
Д.т.н., проф. Знак З.О. здійснює наукову роботу за напрямами: технологія сірки та сульфурвмісних сполук; охорона довкілля та раціональне використання сировинних ресурсів; воднева енергетика. Брав безпосередню участь у розробленні технологій очищення промислових середовищ від сірководню та інших шкідливих домішок, зокрема на ЗАТ «Кримський титан»; плазмохімічного розкладу сірководню з одержанням водню і сірки, де був відповідальним виконавцем.
Він є автором понад 300 наукових публікацій (з них 6 у базі Scopus) та 37 винаходів; під його керівництвом захищено 2 кандидатські дисертації.
Наукова робота д.т.н., проф. Калимона Я.А. спрямована на очищення газів і рідин від сполук сірки. Брав безпосередню участь у розробленні технологій зазначених вище очищення промислових середовищ від сірководню, очищення викидів на ЗАТ «Кримський титан», де був відповідальним виконавцем. Загалом опублікував 175 статей у науково-технічних журналах (з них 7 у базі Scopus), зробив 24 винаходи. Під його керівництвом захищено 5 кандидатських дисертацій.
Д.т.н., проф. Кунтий О.І. виконує наукові дослідження з таких напрямів, як електрохімія, технологічні аспекти отримання дисперсних і нанорозмірних металевих систем, перероблення вторинної сировини металів з використанням електрохімічних процесів, електрохімічне осадження металів та напівпровідникових матеріалів у середовищі органічних апротонних розчинників. Він є автором монографії «Електрохімія і морфологія дисперсних металів» (2008 р.), 160 статей у наукових журналах та збірниках (з них 40 у базі Scopus) і 42 винаходи. Під його керівництвом захищена 1 кандидатська дисертація.
Д.т.н., проф.. Хома Мирослав Степанович здійснює наукову роботу за напрямом: дослідження процесів корозійно-механічного руйнування сталей та сплавів. Він є автором монографії, навчального посібника, 224 наукових праць, 14 винаходів та патентів. Під його керівництвом захищена 1 докторська та 2 кандидатські дисертації.