Це було щось схоже на людський «вулик», де активно кипіла робота: вчені уважно розглядали презентації, пояснювали один одному свої наукові мудрощі, активно дискутували, сиділи за ноутбуками, а фотографування і кава додавали невимушеності. Так виглядав основний робочий день V Міжнародного молодіжного фестивалю науки Litteris et Artibus, що 26–28 листопада зібрав у Львові молодих дослідників з України та з-за кордону.
У рамках фестивалю відбулося 9 тематичних конференцій за різними напрямами, як комп’ютерні науки; геодезія, архітектура та будівництво; енергетика; інженерна механіка і транспорт; економіка; хімія, інші. Представників усіх цих, здавалося б, віддалених поміж собою наукових сфер організатори Litteris et Artibus вирішили звести докупи, щоб вони, незважаючи на всякі кордони – мовні, між науковими галузями й країнами, познайомились між собою і, можливо, започаткували спільні наукові проекти. Постерна секція форуму – чи не найсприятливіший для налагодження співпраці формат. Не такий монотонний, як традиційні засідання секцій, і позбавлений зайвого формалізму, котрий, як зауважує голова РМВ Політехніки Олександр Березко, лише шкодить.
За словами організаторів, багато хто з іноземних колег не відважився завітати на форум, мотивуючи, що Україна – у стані війни. Однак науковці зі Швеції, Німеччини, Польщі – приїхали. Із Варшавської політехніки прибула ціла делегація, що стало результатом підписаної недавно угоди про співпрацю між Радами молодих учених Політехнік Львова і Варшави. Представники двох вишів активно комунікують, за результатами фестивалю планують видати спецвипуск одного з польських наукових журналів.
Олександр Березко, старший викладач кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності, голова Ради молодих учених Львівської політехніки:
«Фестиваль еволюціонує»
Litteris et Artibus дещо еволюціонував: зберігаємо традиції, але цього року наш захід назвали форумом – це насамперед майданчик для спілкування. Ми запропонували постерний формат, що є досить популярний на Заході і передбачає усну презентацію лише обраних доповідей. Змінили підхід, бо, як зрозуміли з досвіду попередніх фестивалів, учасники різних наукових напрямів мало спілкувались між собою. Тож ми звели їх разом і дали можливість комунікувати, адже саме мультидисциплінарні команди нині мають найбільше шансів і отримати гранти, і досягти значних результатів.
Анна Ролевич-Калінська, PhD, факультет інженерії довкілля Варшавського технологічного університету:
«Подобається мультидисциплінарність»
Подобається мультидисциплінарність фестивалю і те, що залучено багато молодих науковців, які тут мають можливість показати свої напрацювання. Мене зацікавило кілька презентацій, зокрема в галузі архітектури та психології. Моя ж презентація стосується проблеми медичних відходів під час пандемічних хвороб (як Ебола чи інші).
Олександра Іванюк і Анастасія Романько, студентки третього курсу економічного факультету Придніпровської державної академії будівництва та архітектури:
«Аналізуємо актуальні проблеми»
О.І.: Ми вперше на конференції і вперше у Львові. Здається, ми тут наймолодші. Нас цікавить проблема інвестування: це актуально для України на шляху євроінтеграції.
А.Р.: Ми представили спільний постер на тему «Актуальні тренди фінансування проектів на ранніх стадіях розвитку». Галузь інвестування в Україні на початковій стадії, але сподіваємось, через десять років у нас буде багато інвесторів. Цей форум дуже цікавий: є науковий погляд на різні актуальні проблеми, вчені можуть обмінятися досвідом.
Олександр Благосмислов, доцент кафедри педагогіки і методики технологічної освіти Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка, голова Ради Товариства молодих учених ГНПУ:
«Це корисна практика»
Я в науці близько 12 років. Відвідую конференції 2 – 3 рази на рік, але на заході постерного формату вперше. Думаю, для України це корисна практика, що грунтується на європейських засадах. Тут я презентую своє кандидатське дисертаційне дослідження, яке стосується підготовки майбутніх учителів технології (або ж трудового навчання) до роботи в позашкільних навчальних закладах науково-технічного профілю. За результатами дослідження у процес підготовки таких вчителів впроваджено спецкурс «Теорія і методика позашкільної освіти», який сьогодні вивчає вся Україна.
