11 жовтня 2015 року у Дзеркальній залі Палацу Потоцьких Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою організував презентацію книги «Лікар Селянський» за участю автора Анджея Ходацького (Польща), а також Тадея Карабовича (Польща), науковця, літературознавця, перекладача тексту на українську мову, Віри Вовк-Селянської (Бразилія), письменниці, поетеси, перекладача, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, та Зої Лісовської (Швейцарія), відомої художниці, подруги Віри Вовк.
Книга «Лікар Селянський» – про останні дні життя доктора Остапа Селянського.
Остап Селянський народився 18 вересня 1898 року в Рожнові біля Снятина. Отримав лікарський диплом у Карловому університеті в Празі. Був людиною широкого обдарування, вільно говорив декількома мовами, в тому числі польською, був знавцем літератури, театру та музики. Війна та загроза від більшовиків призвели до того, що у 1945 році він опинився зі своєю родиною у Дрездені, де працював хірургом у кількох лікарнях столиці Саксонії. У ніч з 13 на 14 лютого 1945 року, намагаючись рятувати життя під час операції, після оголошення повітряної тривоги він відмовився зійти до бомбосховища і загинув разом з пацієнтом та персоналом, коли в результаті кривавого бомбардування впав дах операційної палати.
Переповнена зала не могла вмістити всіх охочих потрапити на презентацію. Поважних гостей заходу привітала Ірина Ключковська, директор МІОКу, яка сказала:
– Ідеал культурної людини є нічим іншим, як ідеалом людини, яка за будь-яких обставин зберігає істинну людяність». Ці Слова німецького філософа, музикознавця, лікаря, місіонера в Африці, лауреата Нобелівської премії миру Альберта Швейцера повною мірою стосуються Остапа Селянського, українського лікаря, високоосвіченої людини, патріота й гуманіста, який вважав, що життя і свобода є найбільшими цінностями людини. Тому у критичний час бомбардування Дрездена, коли гинули сотні тисяч мирних людей, для нього просто не існувало іншого вибору, окрім залишитися в операційній і рятувати життя хворого. Бо у ці хвилини не думав про смерть і власні ризики, а лише про життя, яке він може подарувати хворому, що довірився йому. Книга «Лікар Селянський» про смерть, силу любові і прагнення вижити, про відповідальність медика і безвідповідальність тих, для кого немає людини, а лише жива маса. Події розгортаються на фоні палаючого Дрездена, який вмирав як жива істота.
Важливо, що про подвиг українського лікаря написав польський письменник, проклавши ще один місток для взаємного розуміння між двома народами. Завдяки Анджейові Ходацькому через 70 років після трагічної загибелі Остап Михайло Селянський повертається в Україну і приходить до Польщі в іншому вимірі – духовному, застерігаючи нас проти свавілля, насильства і ненависті, утверджуючи ідею гуманізму і служіння людям.
Серед гостей презентації була Оксана Юринець, народний депутат України, яка зазначила, що написання книги «Лікар Селянський» і її презентація в Україні є гарним зразком співпраці між Україною і Польщею.
З великим зацікавленням публіка слухала Анджея Ходацького. Автор книги наголосив на тому, що в особі лікаря Селянського українці мають добрий приклад жертовності. У книзі йдеться про те, що Остап Селянський відмовився покинути операційну, коли було оголошено повітряну тривогу, чим свідомо прирік себе на смерть. Також Анджей Ходацький розповів про вибір обкладинки для книги, про те, що вирішив зробити її в національних українських кольорах, і таким чином віддати шану подвигові лікаря Селянського, який в основі своєї діяльності ставив найвищу цінність – людське життя.
Повість «Лікар Селянський» стала доступною і для українського читача. Завдяки перекладацькій роботі Тадея Карабовича, котрий, за словами Віри Вовк, «героїчно боровся з витонченим польським текстом», кожен українець може духовно наблизитися до постаті видатного лікаря. Тадей Карабович розповів про наскрізні лінії повісті – дві грані життя – жорстокість війни та спробу вижити в ній, про тематику любові і смерті, порушену автором, та про те, що відразу після першого знайомства з творчістю Анджея Ходацького зрозумів, що саме з-під його пера з’явиться на світ чудова, непроста за змістом книга.
Зворушливою була розповідь самої Віри Вовк-Селянської, яка згадала своє дитинство, теплі батькові обійми і його велике серце, сповнене любові до ближнього. Не забула пані Віра і тієї жахливої ночі, коли Дрезден спалахнув, накривши під руїнами лікарні її батька, якого поховали в спільній могилі разом з численними жертвами нічного нальоту 13 лютого 1945 року. Віра Вовк подякувала Анджеєві Ходацькому та Тадеєві Карабовичу за книгу «Лікар Селянський» – «гідний пам’ятник її батькові».
Доповнила образ головного героя близька подруга Віри Вовк Зоя Лісовська, ділячись спогадами про події з життя лікаря Селянського, свідком яких вона була.
Глибоким аналізом та позитивними враженнями про високу мистецьку вартість книги «Лікар Селянський» підсумував подію Ігор Калинець, відомий поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.
На завершення Ірина Ключковська подарувала шановним гостям книги «Життя – Тобі…», що є подарунком від українських дітей жертовним українським героям нашого часу.
