Нещодавно у Видавництві Львівської політехніки вийшла друком нова книжка «Європейська кредитно-трансферна накопичувальна система: довідник користувача», співредактором англійського перекладу якої є проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків професор Юрій Рашкевич. З ним розмовляємо про особливості і новації цього видання.
– Юрію Михайловичу, то чим обумовлена поява цих матеріалів?
– Нещодавно на Конференції міністрів освіти країн-учасників Болонського процесу ухвалили два документи: нову редакцію «Європейських стандартів та рекомендації щодо забезпечення якості» і новий Довідник користувача ЄКТС. Враховуючи важливість цих документів, а також актуальність проблем у контексті імплементації Закону «Про вищу освіту», члени Національної команди експертів із реформування вищої освіти України, до якої належу і я, здійснили цей переклад, аби він став доступний українському користувачеві. Використані при перекладі тлумачення основних термінів та відповідний глосарій повністю відповідають новому Закону та «Національному глосарію: вища освіта». МОН рекомендує довідник працівникам вищих навчальних закладів для роботи До речі, нову редакцію глосарія також підготували ці ж експерти, а Національний Еразмус+ офіс в Україні її опублікував. З нею можна ознайомитися на сайті Еразмус+ офісу.
– Що нового є в Довіднику, чи є якісь зміни в концепції ЄКТС?
– Розпочну із останнього. ЄКТС є усталеним інструментом створення та функціонування Європейського простору вищої освіти (ЄПВО). Цю систему розроблено майже 30 років тому для забезпечення студентської мобільності ЄКТС дозволяє здійснювати трансфер із одного університету в інший: зміст освіти (через результати навчання), обсяг навчання (через кредити ЄКТС) та результати оцінювання (на основі Таблиці оцінок ЄКТС). ЄКТС на початку 2000-х років розширила свою концепцію, ставши також системою накопичення кредитів. Упродовж останніх 10 років ніяких істотних змін не відбулося, а основну увагу зосереджено на розширенні та поглибленні її застосування, передовсім – при проектуванні освітніх програм, навчанні впродовж життя, в системі забезпечення якості вищої освіти. Новий Довідник є значно більший за обсягом від попередника 2009 року, містить нові розділи, пов’язані із розширенням застосування. Також відзначу докладний опис процедури конвертації/переведення оцінок.
– Чи будуть виші й надалі використовувати системи A, B, C, D, E, FX, F?
– Ні, ці системи відмінили в ЄПВО ще в 2009 році. В новому Довіднику окремо наголошено на цьому. Лише некомпетентність відповідних чиновників МОН призвела до того, що ми впродовж шести років були змушені вписувати в екзаменаційні відомості оцінки в трьох шкалах. Нашу відомість із 16-ма колонками можна наводити як приклад «вершини» освітянського бюрократизму.
– А як тепер відбуватиметься перезарахування оцінок, які студенти отримали в інших університетах?
– Це відбуватиметься на основі Таблиці розподілу, яка фактично є статистичним розподілом оцінок, поставлених у межах відповідної програми, або галузі знань. Вона будується на базі достатньо великої вибірки оцінок, отриманих сотнями студентів принаймні за два – три роки. Таблиця показує культуру оцінювання в університеті за спеціальностями (навчальними дисциплінами) певної групи. Очевидно (і ми, як викладачі, це добре знаємо), що в кожному університеті існує кілька різних культур оцінювання, пов’язаних із різними профілями підготовки студентів (інженерія, гуманітарні та соціальні науки, економічні спеціальності тощо). Тому і таблиць буде декілька.
– Зараз усі вищі навчальні заклади готують концептуально нові освітні програми за новим переліком спеціальностей. Які особливості використання ЄКТС на цьому етапі?
– Хочу підкреслити, що на сьогодні ЄКТС є не лише найпотужнішим інструментом Болонського процесу: значною мірою філософія ЄКТС визначає методологію побудови освітніх програм. Це, насамперед, стосується необхідності чіткого формулювання програмних результатів навчання та результатів навчання окремих дисциплін, коректного визначення обсягу навчальної роботи студентів, рекомендацій щодо модуляризації освітніх програм, опису в певному стандартизованому форматі профілю освітньої програми, проектування так званого «вікна мобільності» тощо. Сама парадигма студентоцентрованого навчання без належного використання ЄКТС є нежиттєздатна.
– Як оцінюєте якість нового Довідника порівняно з попередньою редакцією?
– Незважаючи на те, що розробники припустилися неточностей (непослідовність щодо структури/прикладів профілю програми, помилка в описі прикладу конвертації оцінок тощо), новий Довідник – крок уперед і вартий того, щоб його уважно вивчили та використали всі розробники освітніх програм, викладачі, відповідальні за навчальні дисципліни, координатори студентської міжнародної академічної мобільності, відповідальні за розвиток системи навчання впродовж життя, забезпечення якості вищої освіти.