Днями в Національному університеті «Львівська політехніка» відбулося чергове засідання Вченої ради. Одним із вузлових питань порядку денного був розгляд ходу реалізації програми розвитку Університету до 2020 року в науково-інноваційній сфері. Доповідала проректор з наукової роботи Львівської політехніки професор Наталія Чухрай.
Попри певні досягнення стан справ у науково-інноваційній сфері, констатувала промовець, не відповідає науково-технічному потенціалу Університету. На це є низка об’єктивних причин. Це, зокрема, спад вітчизняної економіки, значне скорочення обсягів інвестування науково-дослідних робіт з державного бюджету, низький запит на науково-технічні розробки приватних бізнесових структур, перешкоди організаційно-економічного характеру щодо діяльності бюджетних установ.
Даються взнаки також застарілість техніко-технологічної бази науки, скорочення кількості штатних наукових працівників, помітне старіння кадрів. Є і внутрішні проблеми, які стосуються багатьох ВНЗ загалом і Львівської політехніки зокрема. Наші науковці послабили зв’язки з бізнес-структурами. Нерідко науково-дослідні роботи та дисертаційні дослідження відірвані від потреб реального сектора економіки, науковці Університету недостатньо співпрацюють зі світовим науковим співтовариством.
Проректор Наталія Чухрай нагадала, що торік уточнено та затверджено пріоритетні тематичні напрями розвитку фундаментальних та прикладних науково-дослідних робіт. Для багатьох кафедр наукові напрями підтверджені вагомим науковим доробком – міжнародними грантами, публікаціями у авторитетних закордонних виданнях, госпдоговірною тематикою тощо. Однак на окремих кафедрах спостерігаємо лише декларативних підхід, а робота за науковими напрямами обмежується тільки публікаціями у вісниках Університету.
Програмою розвитку Львівської політехніки до 2020 року передбачено створити університетський Центр фундаментальних досліджень. Два роки тому Університет подав проектну заявку на розгляд у Європейському інвестиційному банку. В підсумку Львівська політехніка ввійшла до переліку семи ВНЗ України, які отримали позитивне рішення щодо фінансування. Передбачено також створити в структурі Університету науково-навчальний Центр «Нові матеріали і технології», оснащений сучасним обладнанням.
На жаль, проблемою залишається все ще низька активність науковців у поданні проектних пропозицій на міжнародні гранти. Як позитивний момент, доповідач відзначила, що в Університеті проводять регулярні зустрічі з представниками підприємств, бізнес-структур та інших організацій з метою налагодження співпраці. Так, цього року такі зустрічі відбулися з представниками Концерну «Електрон», ІТ-фірмами, представниками Регіональної ради підприємців у Львівській області, отримано пропозиції щодо співпраці від «Стрий-авто» та НВП «Завод техніки зв’язку та автоматики».
На порядку денному – розвиток інноваційної інфраструктури Львівської політехніки, зокрема, створення спільно з органами влади міста та області, установами НАН України Наукового парку та Офісу трансферу технологій у межах інноваційної системи Львова.
З цього питання вчена рада Університету прийняла відповідну ухвалу, в якій поставлено завдання розробити проект Положення про конкурс інноваційних розробок (проектів). Вони мають пройти аналіз на предмет їхньої ринкової придатності. Директори навчально-наукових інститутів, завідувачі кафедр мають сформувати наукові групи та забезпечити контроль за підготовкою проектних заявок для участі у Програмі HORYZON 2020 відповідно до поданих пропозицій. Вони повинні також проаналізувати виконання фундаментальних науково-дослідних робіт та результати впровадження прикладних науково-дослідних робіт, виконаних за останні 10 років за кошти державного бюджету, а також оцінити ефективність використання науковими групами бюджетних коштів.
В ухвалі йдеться також про формування переліку наукового обладнання та приладів, котрі потрібно закупити із врахуванням науково-інноваційної результативності діяльності наукових груп у рамках основних наукових напрямів Університету, та розробку порядку їхнього використання.