Недавно на Lviv IT Arena провели інавгурацію бакалаврської ІТ-програми «Інтернет речей» (Internet of Things, далі ІоТ). Програма, перший набір якої відбувся цього семестру у Львівській політехніці, – привернула чимало уваги, адже є пілотною в Україні, пов’язана з актуальним ІТ-напрямом і відповідає запитам сучасного ринку. Як стартували, розповідає ініціатор програми Зеновій Верес, асистент кафедри комп’ютеризованих систем автоматики Політехніки, Solution Architect компанії SoftServe.
Про ідею та створення програми. Я працюю в ІТ-сфері вже понад 10 років, а з осені 2015-го – викладаю на кафедрі КСА, на якій навчався спочатку як студент, а згодом в аспірантурі. Ідея зробити програму, що буде цікава студентам і роботодавцям, з’явилась приблизно рік тому. Задум підтримав завідувач кафедри професор Адріан Наконечний, згодом керівник Lviv IT Cluster Степан Веселовський. Головною особливістю програми є залучення до її розроблення провідних ІТ-фахівців: віце-президентів, керівників підрозділів, архітекторів розробки ПЗ тощо. Ці люди працюють із замовниками і добре знають вимоги і тренди світового ринку. Наша робоча група почала працювати у лютому 2016-го, і вже в кінці березня була готова перша версія програми. Далі – приведення документів у відповідність до вимог МОН. Новий ЗУ «Про вищу освіту» надав право університетам самостійно формувати освітні програми, без необхідності довгого і клопіткого затвердження, – цим вдалося скористатися на всі 100%.
Про перший набір. Найкраще ситуацію характеризує статистика. Так, на програму – а це спеціалізація «Системна інженерія (інтернет речей)» – подало заяви 734 абітурієнти. Загалом маємо 56 студентів. 18 осіб навчаються за кошти держбюджету, 3 – отримали стипендії від Lviv IT Cluster і компанії Cypress Semiconductors. Тобто конкурс: 41 охочий на 1 бюджетне місце. Недавно на Lviv IT Arena-2016 відбулась інавгурація програми, і перед нашими студентами виступили керівники ІТ-компаній Карл-Генрик Нільсон (tretton-37) і Борис Працюк (керівник R&D відділу Ciklum), а також розробники програми ІоТ.
Про орієнтацію на світовий досвід. Насамперед – про проект змішаного навчання, який реалізовуємо спільно з платформою Prometheus. Хочу подякувати всім, хто долучився до створення і перекладу українською мовою курсу CS50. Студенти отримали позитивний досвід самостійної роботи: більшість відеолекцій вони переглядали вдома. Студенти вчаться аналізувати матеріал, готувати запитання і обговорювати важкі моменти на лекціях. Матеріал курсу достатньо складний, але вони справилися. На основі відгуків студентів (не тільки наших, а й із КПІ) представники Prometheus почали працювати над додатковим матеріалом, який допоможе краще зрозуміти найважчі моменти з курсу. Загалом студенти позитивно сприйняли нововведення.
Про зв’язок із практикою. Ми використовуємо такий підхід, як проектно орієнтоване навчання. Студенти вчаться працювати над ІТ-проектами, а це порівняно з лабораторними чи курсовими роботами вимагає від них набагато більше часу і зусиль. Проекти з ІТ-індустрії виконуються командно. Як зацікавити студентів працювати над проектами в команді? Примус дає короткотерміновий ефект, а викладач при цьому стає «наглядачем». Найкращий результат отримаємо, якщо першим реалізованим проектом буде власна ідея. Студенти поділилися на команди, кожна з яких мала запропонувати свою ідею для проекту (одні сфокусувалися на ідеях, які спростять життя студентів, цільовою аудиторією других є мешканці Львова), на практичних заняттях кожна команда створила т.зв. «беклоги» своїх продуктів – опис функціональних можливостей з точки зору користувачів. Далі команди обрали частину функціоналу або ж MVP (англ. Minimum viable product) – продукт із мінімальним функціоналом, який можна дати користувачам для застосування. Для успішної реалізації проекту кожній команді потрібен куратор, який допоможе в реалізації та налагодить коректний процес роботи. Оскільки ціль програми – навчити працювати над проектами так, як це роблять в ІТ-компаніях, то такими кураторами (або ж менторами) повинні бути ІТ-фахівці-практики (їх залученням займається Lviv IT Cluster).
Про «м’які» навички. Проекти, особливо в ІТ, зазвичай – командна робота. Як працювати в команді, що робити, коли назріває конфлікт, як знайти консенсус, як переконати команду у своїй правоті – ці навики є незамінні в повсякденній роботі. Їх важко навчити – можна хіба розвивати. У програмі ІоТ предмет «Командна робота і презентаційні навики» навмисно передбачений на 1 курсі: чим раніше засіяти ці зерна в студентські голови, тим кращі результати будуть на виході.
Як команда може досягти поставлених цілей? А якщо команд декілька? Що таке ризики, і як ризик може приносити користь? Це дещо із менеджменту в ІТ-галузі.
Про перспективи випускників. Вони матимуть знання і навики, необхідні для розробки власного продукту чи розумних пристроїв. Звісно, що частина обере шлях програміста – розроблятиме ПЗ. Інші напрямки, відкриті відразу після завершення навчання, – тестування ПЗ, devOps або, як іноді кажуть (хоч і неправильно), «системне адміністрування» (ця робота – на стику розробки ПЗ і системного адміністрування). Не хочу вводити студентів в оману, обіцяючи їм роботу РМ, технічного керівника, бізнес-аналітика чи архітектора з розробки ПЗ. Очевидно, що така перспектива в них буде згодом, адже ці посади вимагають значного (5 – 7 років) досвіду в індустрії.
Про ІТ-освіту в Україні. ІТ-індустрія надзвичайно динамічна: те, що вважалося найкращою реалізацією вчора, сьогодні варто поміняти, а завтра воно вже буде застаріле. Раніше набір технологій змінювався раз на 10 – 20 років, тепер же – практично щороку з’являється щось нове. Передовсім ІТ очікує від студентів знання актуальних технологій і методології. Також умінь самостійно вчитися, шукати інформацію, брати на себе відповідальність, підстраховувати учасників команди і приймати найкраще рішення в кожній ситуації. Наголошу – власне, найкраще, а не правильне рішення. На жаль, освіта в Україні (починаючи зі школи) фокусується на правильності/ неправильності розв’язку. Тим часом на проектах практично немає можливості оцінити «правильність/неправильність»: рішення слід приймати швидко, враховуючи наявність лише обмеженої інформації. Розвиток таких навиків є нині найбільшим викликом для університетів. Виші мають активно співпрацювати з роботодавцями, залучаючи їх до створення освітніх програм і викладання – аби досягти максимального результату для всіх сторін. Так, як це й робить Львівська політехніка спільно з Lviv IT Cluster.
