Що любив їсти Іван Франко, які мав вподобання у житті загалом і зокрема – політичні, сердечні? Про це та інше йшла мова у формі коротких доповідей, театральних сценок, музичних і декламаційних виступів під час заходу, приуроченому до 160-річчя письменника. А провели його «Молода Просвіта» і «Просвіта» кафедри політології та міжнародних відносин (керівник – Оксана Волинець) разом зі студентами переважно першого курсу ІГСН.
Захід вдався студентам хоча б тому, що ні учасники дійства, ні його слухачі-глядачі не нудьгували. Біографічні дані про Каменяра, який постав цілком земною людиною, зі своїми хибами, особливостями, були подані штрихами. Замість дат, загальновідомих фактів, студенти познаходили чимало цікавинок про класика: у дитинстві їздив на велосипеді, мало спілкувався з однолітками, був невибагливий у їжі – на сніданок полюбляв булочки з маком, а, взагалі, найбільше йому смакували гриби. Крім того, не любив ходити у гості і приймати гостей, особливу пристрасть мав до риболовлі – міг ловити рибу навіть ногами. Побіжно торкнулися студенти і політичних поглядів Франка, його підходу до творчості, яка була вибудована як структурована робота – у певні години письменник перекладав, у певні – писав, читав або редагував.
Велику емоційну активність і бажання підспівувати викликали в присутніх ліричні пісні – «Чого являєшся мені у сні?», «Переплетені долі», «Два кольори», а також філософський «Човен», під час слухання якого зала плескала у ритм із приспівом. Сподобалася усім також театральна міні-постановка за творами Франка – студенти старалися передати не просто текст, а його смислове наповнення.
Богдана Воят, співкерівник «Молодої Просвіти», опісля заходу розповіла, що брати в ньому участь зголосилося багато студентів:
– Підготовка тривала два тижні. Сценарій писали самі, беручи факти з різних джерел, намагаючись донести інформацію немонотонно. Кожен вибирав те, що йому близьке, що подобається. Звісно ж, переживали, бо для першокурсників усі нові – і їхні колеги, і викладачі (серед присутніх були і декан, і священик з Домініканського собору), треба було зарекомендувати себе перед ними якнайкраще. Під час репетицій здружилися, більше дізналися один про одного – легше буде організувати День студента. Загалом – все задумане вдалося!
