Професор Юрій Рашкевич виступив як експерт у сфері реформування вищої освіти України та координатор програм Tempus, Erasmus+. Говорив про інтеграцію України з освітнім і науковим простором Євросоюзу: можливості для академічної мобільності, які відкривають програми ЄС, використання досвіду іноземних партнерів для реформування галузі вищої освіти в Україні, забезпечення високої якості освіти. Як зауважив спікер, перше десятиліття від часу приєднання України до Болонського процесу в середині 2000-х було «недобрими роками» (під слоганами реформ намагалися встановити ручне керування освітньою галуззю), але за останні 2–3 роки процес пішов дещо по-іншому. До прикладу, ЗУ «Про вищу освіту» дає вишам реальну автономію, передовсім академічну.
Поштовхами до позитивних змін координатор програми Еразмус+ в ЛНУ ім. І. Франка Оксана Краєвська назвала, крім Еразмус+, Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, «Горизонт-2020». Чи не всі українські університети задіяні в міжнародних консорціумах, кількість учасників академмобільності зростає (в Європі відзначають високий рівень наших студентів), а приїзд в Україну іноземних спудеїв (20% за програмою Еразмус+) стимулює наші виші напрацьовувати англомовні навчальні курси.
Зрозуміло, формувати інтелектуальні навички важливо, починаючи зі школи. Але проблема середньої освіти може бути вирішена тільки через зміну вчителя. Людський елемент – визначальний, наголосила Лілія Боровець, співзасновниця Центру інноваційної освіти «Про. Світ», платформи GoFundEd.
Всі зміни реального світу починаються у голові, акцентували учасники зустрічі. Найважливіше нині для українців, вважають, формувати критичне мислення, постійно вчитися, дослухатися до молоді («чути молоде покоління, дивитися, як воно підходить до оволодіння знаннями»), популяризувати освіту й підприємництво, зокрема самозайнятість. Розвинені soft skills (тобто загальні компетентності у комунікації, командотворенні тощо), критичне мислення, системність у вирішенні проблем, креативність, знання мов – без цього на професійний успіх, за прогнозами аналітиків, у найближчі 10-ліття сподіватись не варто.
Розвиток інтелектуальних навиків, свободи, діалогу – шлях до творення конкурентоспроможної України. Експерти бачать у країні позитивні тенденції в розвитку інтелектуального потенціалу, але це – складний і тривалий процес. І, звичайно, спільна справа – університету та школи, влади і бізнесу, громадського сектора.