Днями в архітектурній перлині Національного університету «Львівська політехніка» – історичній актовій залі головного корпусу – відбулася Міжнародна науково-практична конференція, присвячена спадщині видатного італійського архітектора Андреа Палладіо. Назва її – «Палладіо: вплив у Східній Європі».
Ідея проведення цього зібрання належить доцентові Інституту архітектури Університету Оресті Ремешило-Рибчинській. Вона читає курси «Історія архітектури», «Історія мистецтв» та «Архітектурна композиція».
І ще кілька людей причетні до скликання цієї конференції. У Львові живе і працює адвокатом консульський кореспондент від посольства Італії в Україні Джанлука Сарделлі. Він, як і пані Ореста, є членом Ротарі-клубу «Львів-центр». За час проживання в Україні чудово вивчив українську мову і культуру. Джанлука Сарделлі познайомив Оресту Ремешило-Рибчинську з директром Інституту італійської культури в Україні Анною Пасторе. У спілкуванні з нею й визріла думка про організацію у Львівській політехніці конференції і виставки, присвячених архітектурній спадщині Андреа Палладіо.
Окрім Анни Пасторе та Джанлуки Сарделлі, на конференцію прибули інституційний секретар Міжнародного центру з вивчення архітектурної спадщини Андреа Палладіо Марко Ріва, доктор філософії, викладач сучасної історії в університетах Падуї і Верони Андреа Савіо.
У вестибюлі перед входом до актової зали було розгорнуто виставку фотографій найвідоміших архітектурних об’єктів Андреа Палладіо. Завдяки працівникам музею Палладіо ця виставка мандрує різними країнами світу. Відкрили цю виставку, перерізавши символічну стрічку з кольорами італійського прапора, Анна Пасторе та директор Інституту архітектури Львівської політехніки професор Богдан Черкес, який побажав учасникам конференції плідної творчої роботи, відзначивши, що Львівська політехніка позиціонує себе як невід’ємну складову європейської науки і культури.
Доцент Інституту архітектури Ореста Ремешило-Рибчинська наголосила на тому, що ця конференція є міждисциплінарною. Творчість видатного архітектора вивчають не лише архітектори, а й фахівці з образотворчого, декоративного мистецтва, музики. До речі, у залі звучали італійська музика і співи ХVІ–ХVІІ століть у виконанні студентів Національної музичної академії імені Лисенка. Репертуар запропонувала доцент академії Ніна Дика. Тут доречно згадати відомий афоризм: «Архітектура – це застигла у камені музика». Робочими мовами конференції були українська та італійська. До речі, ці дві мови вважають наймелодійнішими у світі.
Як відомо, класик зодчества Андреа Палладіо народився у родині каменяра 30 листопада 1508 року в місті Падуї Венеціанської республіки. У віці 13 років тікає з батьківського дому в місто Віченца і стає помічником у майстерні каменярів. Його шлях в архітектуру не був типовим для італійців. Їхня переважна більшість розпочинали як художники. Палладіо ж відразу став будівничим. Невдовзі він вирушає до Риму, щоб вивчати пам’ятники стародавньої архітектури Римської імперії. Тут та в інших містах архітектор проводить обміри античних об’єктів і виконує проекти їхньої реставрації. 1570 року Палладіо друкує трактат «Чотири книги про архітектуру». Його архітектурний спадок – розкішні заміські вілли, мости, палаци, театри, церкви, монастирі. Його архітектурні принципи здолали великі відстані і час, стали надбанням світової архітектурної спадщини, зокрема у Східній Європі.
Виступаючи на конференції, завідувач кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Інституту архітектури професор Микола Бевз говорив про вплив спадщини Палладіо на архітектуру Львова. Італієць винайшов свій власний композиційний прийом, так званий великий ордер (або великий порядок). Цей прийом був наслідуваний іншими авторами – в епоху Ренесансу, бароко, історизму. Палладіонська лінія знайшла своє продовження і в архітектурі будівель Львівської політехніки.
Доцент кафедри дизайну та основ архітектури Ірина Дида висловила своє бачення популярності творчості Андреа Палладіо на теренах Східної Європи. Архітектор знайшов у своїх творіннях такі принципи, які люди здавна очікували від ідеального житлового середовища, – правдивість, щирість, відповідність форми конструктивному вирішенню споруди. І якраз така щирість виявляється в архітектурі народній. А ще Палладіо вписував у ландшафт свої твори за тими самими принципами, які відповідали й українській традиції, – на засадах кольорового і формотворчого контрастів.
Завідувач кафедри реставрації творів мистецтва Національної академії мистецтв професор Тарас Янко вважає, що система естетичних координат Андреа Палладіо, яку він взяв із часів Риму і навіть Греції, пройшла через століття. Львів був дуже сприятливим містом для наслідування естетиці Палладіо, оскільки чимало будівничих нашого міста походили з Італії. Деякі методи, пропорційні, стилістичні відношення архітектора простежуються в іконостасах українських церков, зокрема у Пятницькій церкві, у Богородчанському іконостасі. Необхідно досліджувати вплив синтезу Андреа Палладіо на сакральне мистецтво України.
Учасники конференції висловили побажання, щоб виставка, присвячена спадщині Палладіо, була показана в інших українських університетах, зокрема Києва, Харкова та Одеси. Йшлося і про переклад українською мовою твору Палладіо «Чотири книги про архітектуру», організацію пленерів українських студентів на батьківщині архітектора, про необхідність ширшого вивчення італійської мови на курсах, які діють в університеті імені Івана Франка і в Українському католицькому університеті. До речі, Центр спадщини Андреа Палладіо надає стипендії студентам і викладачам на заняття в Літній школі. Але неодмінна умова – хоча б відносне знання італійської мови.
Для гостей з Італії конференція завершилася суботньою мандрівкою замками Львівщини. Гідом у цій подорожі була Ореста Ремешило-Рибчинська. Особливе зачарування гостей викликала одна із перлин української архітектури – Підгорецький замок.
