Днями у Фізико-механічному інституті імені Г.В. Карпенка НАН України відкрилася IV науково-технічна конференція «Обчислювальні методи та системи перетворення інформації», присвячена пам’яті видатного українського вченого-математика професора Богдана Попова.
Організували і проводять наукове зібрання Національна академія наук України, Фізико-механічний інститут імені Г.В. Карпенка, Інститут прикладних проблем механіки та математики імені Я.С. Підстригача, Центр математичного моделювання та Секція інформатики Західного наукового центру НАН України за підтримки Західноукраїнського об’єднаного осередку IEEE (ІЕЕЕ MTT/ED/AP/СPMT/SSC West Ukrainian Charter).
У роботі конференції бере участь група дослідників Національного університету «Львівська політехніка», зокрема професори Р.А. Бунь, В.Б. Дудикевич, Б.А. Маднзій, Я.М. Матвійчук, Б.І. Стадник та інші.
Учасники конференції заслухали й обговорили низку актуальних проблем математичного моделювання. Йдеться, зокрема, про дослідження двошарового засипного фільтру очищення води. З доповіддю на цю тему виступили науковці Ю.І. Білущак, В.Є. Гончарук, А.Є. Давидюк та О.Ю. Чернуха. Дослідники Львівської політехніки Я.В. Пізюр та Ю.М. В’єнц зробили доповідь на тему «Апроксимація функцій ермітовими сплайнами з експоненціальними ланками із застосуванням обмінних теорем».
Наша довідка
Професор Богдан Олександрович Попов народився 8 жовтня 1940 р. у місті Пермі (Росія). Невдовзі родина переїхала у місто Тульчин Вінницької області, а згодом – у Львів, де майбутній математик закінчив у 1958 році СШ № 4. Цього ж року вступив на механіко-математичний факультет Львівського державного університету імені І. Франка, який закінчив з відзнакою у 1963 р. Того ж року вступив до аспірантури. З 1965 р. працював у Фізико-механічному інституті.
Його стихією стало використання обчислювальних машин для розв’язування наукових та інженерних задач. Цьому сприяла поява в інституті малої ЕОМ «Промінь». Результатом цих досліджень стала публікація у 1968 р. колективної монографії «Системи знаходження простих образів» за редакцією О.М. Свенсона, де співавтором був Б.О. Попов.
Працьовитість, наполегливість і талант Богдана Попова дозволили йому достроково захистити в Інституті кібернетики дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук на тему «Дослідження обчислювального процесу на малих ЕОМ та деякі шляхи підвищення ефективності машин цього класу» (наукові керівники – І.В. Сергієнко та О.М. Свенсон). За рік до захисту у видавництві «Наукова думка» у Києві вийшла друком його друга монографія «Програмування і стандартні програми для ЕЦВМ «Промінь» і «Промінь-М», після якої почали часто виходити інші монографії, присвячені як безпосередньо програмам для роботи на малих ЕОМ, так і математичному та алгоритмічному забезпеченню.
У 1979 р. він отримав вчене звання старшого наукового співробітника за спеціальністю «Математична кібернетика». В цей період Богдан Попов керував обчислювальним центром ФМІ та відділом в ІППММ АН УРСР. Настільними книгами для багатьох науковців та інженерів стали його наступні монографічні видання. Результати досліджень невдовзі втілилися у докторську дисертацію «Рівномірне наближення сплайнами: властивості, алгоритми, застосування», яку він захистив у 1988 р. в Об’єднаному інституті ядерних досліджень (м. Дубна, Росія) за спеціальністю «Обчислювальна математика», доповівши перед цим її у всіх наукових центрах колишнього СРСР з обчислювальної математики від Львова до Владивостока.
Найвагомішим науковим результатом роботи вченого, яка утвердила новий науковий напрям в обчислювальній математиці, були аналітичні вирази для явного обчислення похибок наближення функцій без розв’язку задачі чебишовського наближення. Ці формули ввійшли в науковий обіг як «формули Попова» поряд із «ядрами Попова» для наближень, які дають змогу обчислити похибки апроксимації функцій.
Авторський підхід Б.О. Попова, що базувався на теорії ядер наближень, отримав новий потужний імпульс з розробкою сучасних систем комп’ютерної алгебри. Застосування символьних перетворень відкрило нові можливості обчислювальної математики, які успішно використано для обчислення складних спеціальних функцій та дозволило розв’язати складні апроксимаційні задачі.
Богдан Олександрович Попов добре відомий світовій науковій спільноті своїми працями з теорії наближень та обчислення функцій. Плідною була його співпраця з ученими світу, зокрема групою науковців Федерального інституту технологій у Цюріху (Швейцарія) та Університету Західного Онтаріо в Лондоні (Канада), професором Hare D.E.G. Він підготував двох докторів наук та 12 кандидатів наук, опублікував понад 300 наукових праць.
8 березня 2002 р. на 62-му році життя передчасно перестало битися серце професора Богдана Попова, який залишив у спадок свою доброту та порядність, щирість і поетичність, чесність та невтомну енергію до праці, наполегливість і творчий пошук.