З нового навчального року студенти Львівської політехніки вчаться і складатимуть іспити по-новому. Про те, чим викликані ці зміни, що потрібно знати студентам, аби не потрапити у власну пастку, розмовляємо з проректором з науково-педагогічної роботи Олегом Давидчаком.
– Олеже Романовичу, чим викликані зміни у навчальному процесі?
– 9 червня цього року ми затвердили нове «Положення про організацію та проведення поточного і семестрового контролю результатів навчання студентів». Така необхідність викликана тим, що ще 2014 року, після ухвалення нового Закону про вищу освіту, Міністерство освіти і науки України скасувало чинне на той час Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, надавши вишам право самостійно розробляти та впроваджувати свої окремі положення без загальних міністерських рекомендацій. Така можливість, по-своєму, дозволила нам ввести зміни, які, на нашу думку, покликані покращити якість навчального процесу. Положення про організацію та проведення поточного і семестрового контролю результатів навчання студентів є складовою частиною загальної системи організації навчального процесу в університеті, вони деталізують процедури та правила проведення поточного і семестрового контролю, ліквідації академічних заборгованостей та оцінювання знань студентів. Положення наказом ректора впроваджено з 1 вересня 2016 року. Воно має на меті покращити якість підготовки студентів, заохотивши їх до навчання впродовж всього семестру.
– Розкажіть, будь ласка, які саме зміни відображено у Положенні?
– Насамперед варто відзначити нові правила складання іспитів та заліків під час семестрового контролю. Тепер студент має право складати іспити та заліки два рази: перший раз – викладачеві під час семестрового контролю та другий раз – перед комісією після закінчення терміну семестрового контролю. Проте, фактично, залишився і третій шанс для студентів, які перед комісією за результатами атестації набрали від 26 до 49 балів. Такі студенти вважаються не атестованими і мають право на повторне вивчення цієї дисципліни під час наступного семестру, а відтак і можливість повторного складання іспиту чи заліку. Ця норма розширює можливості студентів та дозволяє їм продовжити навчання, якщо під час складання іспиту чи заліку перед комісією вони демонструють певний рівень знань, який, однак, є недостатній для позитивної оцінки. Якщо ж студент на комісії отримує від 0 до 25 балів, то підлягає відрахуванню як такий, що не виконав плану навчального семестру.
Ще одна нова норма: студента, який без поважних причин до початку семестрового контролю виконав менше 50 відсотків обов’язкових індивідуальних робіт (лабораторних, розрахунково-графічних, індивідуальних завдань) з конкретної дисципліни, викладач не допускає до їх відпрацювання й екзаменаційного контролю. Якщо таких дисциплін є три або більше, то студент підлягає відрахуванню з університету. Ця норма покликана стимулювати студентів працювати впродовж усього семестру, а не тільки в останні тижні чи під час семестрового контролю. Якщо ж студент виконав 50 та більше відсотків усіх індивідуальних робіт з дисципліни до початку семестрового контролю, то він може відпрацювати інші обов’язкові індивідуальні роботи до початку складання заліку чи іспиту. До того ж, якщо таке відпрацювання відбувається впродовж першого тижня семестрового контролю, то його результати можуть бути враховані у кінцевому значенні поточного контролю. Загалом, поточний контроль не може перевищувати 45 балів у загальній семестровій оцінці за 100-бальною шкалою.
Є в Положенні й інша позитивна новація: призери Другого етапу Всеукраїнських студентських олімпіад з навчальних дисциплін, а також переможці конкурсів студентських наукових робіт можуть отримати додаткові бали до поточного контролю.
Є обмеження щодо допуску студента до атестації перед комісією. Студент не допускається до такої атестації, якщо він після першої атестації має більше 50 відсотків незданих дисциплін. Тобто, якщо студент у семестрі вивчає, наприклад, вісім предметів, то перед комісіями він може скласти не більше чотирьох предметів (раніше було три). Студент має право на повторне вивчення двох дисциплін, з яких він не атестований, або отримав більше 25 балів на комісії. Якщо студент має на момент закінчення роботи комісії більше трьох заборгованостей, то теж підлягає відрахуванню.
– Коли і за яких умов студент може ліквідовувати свою академзаборгованість?
– Відповідно до графіку навчального процесу семестр складається з 20 тижнів, 16 із яких є навчальні, а 4 тижні відведені на семестровий контроль. Ліквідація академічних заборгованостей передбачена під час наступних двох тижнів після семестрового контролю.
– На що першокурсникам треба звертати особливу увагу?
– Порада одна: працювати впродовж семестру. Проблеми з’являються тоді, коли першу частину семестру студент не працює, а втрачений час надолужити самостійно проблематично. Крім цього, освоїти дисципліну, заплановану на 16-тижневе вивчення, за один тиждень не можна. Ми проводили аналіз результатів навчання студентів, які під час вступу мали невисокі бали зі ЗНО. Зазвичай, такі студенти навчаються на комерції. Приємно, що у деяких із них від семестру до семестру рейтинг постійно зростав і на третьому курсі рейтинг окремих з них сягав 71 бала та вище. І є навпаки: вступники з високими балами за результатами ЗНО у ході навчання різко знижують свій рейтинг, хоча мали хорошу шкільну підготовку на початку навчання.
– На Вашу думку, нове Положення ускладнює життя студентів чи полегшує?
– Розробляючи ці норми, ми мали на меті, передовсім, забезпечити якість підготовки студентів. Це ненормально, коли студент не працює впродовж семестру, а під час семестрового контролю хоче все надолужити. Вважаю, що обмеження кількості відпрацювань – на користь студентам. Важливо, щоб студенти про ці зміни знали і не були потім несподівано заскочені. Те, що буде можливість для студентів складати атестацію з дисципліни не три а два рази впродовж однієї сесії, вважаю позитивним як для студентів, так і для викладачів. Перші будуть відповідальніше ставитися до сесії, не будуть розслаблятися і краще готуватимуться до тестування. І викладачі будуть мати відповідні умови для підготовки та проведення атестацій студентів, оскільки якість освітнього процесу залежить також від умов праці викладачів.
– Тепер студенти матимуть право вибору вибіркових дисципліни і працюватимуть більше самостійно. Чи вони готові до такого кроку?
– Відповідно до Закону про вищу освіту студент має право на вибір навчальних дисциплін, які за обсягом повинні складати не менше ніж 25 відсотків кредитів від усієї освітньої програми. Таке право вже мають студенти першого курсу, які навчаються за новими спеціальностями і освітніми програмами. Освітніми програмами передбачені вибіркові навчальні дисципліни, які згруповані в блоки дисциплін, та окремі вибіркові дисципліни. Наразі лише магістри першого року навчання при зарахуванні могли обрати один із кількох запропонованих блоків. Крім цього, магістри до грудня ще можуть обрати вибіркову довільну п’ятикредитну дисципліну. Такий вибір студенти можуть реалізувати з допомогою свого електронного кабінету, через який вони мають доступ до всіх вибіркових дисциплін Львівської політехніки. Для магістрів є їх близько 150. Академічну групу для вивчення таких дисциплін формуватимемо, якщо буде не менше 10 осіб. Аудиторні заняття для таких дисциплін відбуватимуться після занять із обов’язкових дисциплін. Бакалаври можуть вибирати більше вибіркових дисциплін, але, починаючи з другого курсу. Зараз готуємо алгоритм, за яким вони вибиратимуть ці дисципліни.
– Ваші побажання студентам?
– Реалізувати свої задуми, з якими вони вступали до Львівської політехніки, пізнати радість у навчанні та в університетській спільноті, відчувати спрагу за новими знаннями. Бажаю їм також добрих викладачів, які могли б допомогти їм стати кваліфікованими фахівцями.