– До проведення таких вечорів спонукнула традиція студентів-архітекторів у гуртожитку збиратися на сходах, у коридорах і разом співати. Завжди хотілося захопити цією атмосферою іншу молодь. Так з’явилася думка об’єднати всіх музикантів і співаків у величезну компанію акустичного вечора, – розповіла співорганізатор заходу четвертокурсниця ІАРХ Юля Антонюк.
Учасниками можуть бути всі охочі, незалежно від курсу, інституту чи навчального закладу. Головне, – пройти кастинг, на якому організатори обирають найцікавіших виконавців, оскільки виступити всі охочі просто не матимуть часової можливості. Бо й справді, охочих поспівати перед вдячною публікою, яка емоційно плескала, підтанцьовувала і голосно підспівувала, було надзвичайно багато.
– Цього року в нас є студенти, випускники, аспіранти і навіть викладачі. Щороку кількість охочих виступити збільшується, – додала ще одна організаторка вечора Настя Зарічна. – Робимо акцент саме на каверах, бо хочемо створити атмосферу компанії, де кожен може підспівувати, підтанцьовувати. Є кілька людей, які пишуть власні пісні, тож і вони мають можливість показати свою творчість на загал.
Також цей вечір – можливість музикантам-аматорам перезнайомитися. Як наголосили організатори, після такого заходу часто зароджуються нові гурти чи переформатовуються вже існуючі, і навіть створюються музичні сім’ї.
Для чого потрібні музичні вечори?
Андрій Коник, студент четвертого курсу Інституту енергетики та систем керування:
«Почути живий звук і показати себе»
Такі вечори – це прекрасна можливість для молоді почути живий звук, зрозуміти, що, те, що відбувається тут і зараз насправді щире. Тому треба більше таких заходів. Я виконую кавери пісень, які мені подобаються та маю і власні зарисовки. Музика для мене – це задоволення. Пробую розвиватися, виступаю сам та разом із друзями.
Анна Боршовська, студентка першого курсу факультету культури та мистецтв Львівського національного університету ім. І. Франка:
«Це ще один етап моєї творчості»
Для мене це шанс розвиватися. Я часто беру участь у різних вечорах, шоу, зокрема тричі була учасницею «Х-фактора», щоправда не досягала бажаного результату. Завдяки таким вечорам забуваю про різні невдачі, беру себе в руки і рухаюся далі. Мій критерій якісної музики – це пісні, які мають глибокий зміст і сенс. Хоча для когось, можливо, слова не мають значення, а головне – «подвіжувати».
Павло Білик, студент четвертого курсу Інституту архітектури:
«Сюди приходять найкращі»
Великий плюс мати в університеті такі заходи. Передовсім це можливість різним виконавцям показати себе. Є молодь, яка й не пише музику, та добре виконує відомі пісні, додаючи щось власне, і це теж цінне. Крім цього, є багато молодих виконавців, які самі творять, тож для них такий акустичний вечір, – можливість поділитися своїми думками з іншими. Організатори піклуються, щоб була якісна апаратура, проводять кастинги, тож гості насолоджуються кращими виконаннями. Я змалку займаюся музикою. Інколи для мене це хобі, а інколи – можливість поринути у свій внутрішній світ. Деколи навіть хочеться кинути все і цілеспрямовано займатися лише музикою. Та, думаю, якщо це стане для мене засобом заробітку, то втратиться духовний зміст.
Юля Шпилюк, випускниця Інституту будівництва та інженерії довкілля:
«Можливість творити майбутнє»
Мені здається, що найважливіше тут є те, що люди, окрім пар, різних занять, мають змогу показати свою творчість. У нашому університеті є дуже багато справді сильних виконавців. Тож, думаю, ці вечори потрібні частіше, ніж раз на рік і безумовно треба розширювати формат, проводити їх у кожному інституті. Вважаю, що всі люди, які прийшли сюди – це добрі музиканти. Щороку бачу, як вони виростають у музичному плані. Це майбутнє української музики. Для мене участь тут – можливість поділитися своєю творчістю, зустрітися з друзями, а після вечора обговори всі деталі, щоб цей проект ставав щораз кращий. Я постійно виступаю зі своїми творами. Була учасницею конкурсу «Червона рута», зараз прагну виступити на «Голосі країни». Для мене музика – це життя.