Ви переглядаєте архівну версію офіційного сайту НУЛП (2005-2020р.р.). Актуальна версія: https://lpnu.ua

Студенти-правознавці Львівської політехніки вивчають право у Конституційному Суді України

23 грудня 2016, 13:10
ІНПП Львівської політехніки

Студенти Навчально-наукового інституту права та психології разом із доцентом кафедри історії держави і права Національного університету «Львівська політехніка» к.ю.н. В.Я. Марковським 14 грудня 2016 року були присутніми на пленарному засіданні Конституційного Суду України під час розгляду справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики».

8 грудня 2014 року в Конституційному Суді України (КСУ) було відкрито конституційне провадження за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо невідповідності Конституції України (неконституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» від 3 липня 2012 року.

Проте розглядати справу по суті (усне слухання) КСУ розпочав лише 17 листопада 2016 року (продовження розгляду справи відбувалося 13 та 14 грудня 2016 року), що засвідчує порушення термінів провадження, визначених Законом України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996. Річ у тому, що відповідно до статті 57 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 № 422/96-ВР максимальний термін провадження становить 3 місяці.

Учасниками конституційного провадження в якості сторони – суб’єкта права на конституційне подання, що звернулися до Конституційного Суду України, стали члени ВО «Свобода», а саме: О.В. Бондарчук (народний депутат України VІІ скликання, адвокат) та І.Д. Фаріон (народний депутат України VІІ скликання, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка»). Верховну Раду України, в ролі сторони, тобто органу або посадових осіб, якими були прийняті чи підписані правові акти, конституційність яких оспорюється, представляв А.О. Селіванов (доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України) – постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України.

Учасниками конституційного провадження, які були залучені Конституційним Судом України до участі у розгляді справи як експерти, стали такі відомі в Україні юристи як В.А. Василенко – український правознавець-міжнародник, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор юридичних наук, професор, з 2006 до 2010 року представник України в Раді ООН із прав людини, та С.П. Головатий – народний депутат України I–VІ скликань, екс-міністр юстиції України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України.

У Віснику Національного університету «Львівська політехніка» (Юридичні науки (№ 3, 2016)) міститься публікація, у якій зазначено правові підстави, на основі яких необхідно визнати чинний Закон України «Про засади державної мовної політики» неконституційним.

Відтак, зважаючи на резонанс цієї справи, ректорат Навчально-наукового інституту права та психології вирішив відрядити кращих студентів правознавців у КСУ на зазначене пленарне засідання. Таке відрядження до столиці здійснено з метою ознайомлення студентів із особливостями провадження в Конституційному Суді України та правової практики в Україні.

Під час слухання справи студенти змогли почути виступи та особисто поспілкуватися з експертами та свідками, які надавали докази порушення конституційної процедури під час розгляду законопроектів у парламенті, а також під час голосування за ухвалення Закону України «Про засади державної мовної політики».

Як стало відомо зі свідчень народних депутатів України, часто голосування у Верховній Раді України відбуваються не особисто народними депутатами, а нардепами, що в незаконний спосіб отримали доступ до карток інших народних обранців. Студенти усвідомили, що такі факти нівелюють не лише парламентаризм в Україні, а й демократію як державний режим і зазіхають на конституційний лад в Україні. Такі порушення, на нашу думку, стануть важливим доказом неконституційності Закону «Про засади державної мовної політики». Сподіваємося, вказане стане уроком не лише для студентів, а й для парламентарів, високих державних чиновників і посадових осіб в Україні.