Дуже велика частка послуг на ринку технічного обслуговування автомобіля пов’язана з його діагностикою, в основі якої нині – комп’ютерно-інтегровані технології. Ця ніша в Україні незаповнена і потребує кваліфікованих фахівців, кажуть на кафедрі комп’ютеризованих систем автоматики Львівської політехніки (ІКТА), де й прагнуть навчати студентів на базі найактуальніших новинок автомобільного світу
Ексклюзив для кафедри
За останніх півтора року на кафедрі КСА активно формують лабораторії і обладнання для комп’ютерної діагностики електронних систем керування автомобіля, чіп-тюнінгу електронних блоків керування двигуном автомобіля, дистанційних систем керування авто. Тут бакалаври 3 – 4 курсів і магістранти вчаться робити поелементну діагностику й створювати алгоритми діагностування електронних систем авто, проводити чіп-тюнінг цих систем, працювати на діагностичному сканері, програмувати електронні охоронні системи з GPS і GSM, а завдяки космічній системі (навіть така є) аналізують сигнали тощо. Базове обладнання для лабораторій передала фірма «Миро», за підтримки керівництва університету виділено близько 300 тис. грн. Завідувач кафедри КСА професор Адріан Наконечний організував підготовку відповідних приміщень з ремонтом, розробленням лабораторних стендів і залученням найкращих сил кафедри для акредитації нової спеціальності «Комп’ютеризовані системи управління рухомими об’єктами (автомобільний транспорт)». Активний організатор і фактичний керівник лабораторій доцент кафедри КСА Роман Модла розповідає:
– За рік був розроблений оригінальний стенд на базі автомобіля Opel Vectra з інжекторним двигуном. На стенді представлені три системи керування: система керування двигуном, електронна антиблокувальна система, система керування подушками безпеки. Основне призначення стенда – навчити студентів досліджувати, діагностувати та ремонтувати системи керування автомобіля, як на реальному авто. Комп’ютерний сканер SCANTRONIC дає можливість досліджувати електронні системи керування на різних режимах роботи автомобіля. Лабораторне обладнання дозволяє задавати різні несправності і вимагає від студентів розробляти відповідні стратегії пошуку несправностей, які потім реалізовуються в конкретних алгоритмах. Плануємо також розробити блок приводу двигуна внутрішнього згоряння з частотним керуванням, що дозволить досліджувати і моделювати систему приводу сучасного електромобіля. А магістрант О.Козак розробив на стенді систему симуляції різного рівня неполадок із можливістю зміни параметрів систем керування автомобіля в реальному часі.
Студента – в реальне середовище
Це основний орієнтир. Інженер кафедри КСА Володимир Артим, який веде практичні, лабораторні роботи з дистанційного управління рухомими об’єктами, каже:
– Наші студенти вчаться програмувати, комутувати роз’єми, працювати зі сканером і т. д. Завдяки імітації несправностей студент привчається думати, шукати шляхи, як виправити ту чи іншу ситуацію. Навіть залишаються після занять. Це цікаво, адже кожен пропонує свій підхід. І коли вони вже матимуть справу з реальною проблемою, то будуть знати, як її вирішити.
Спеціалісти кафедри КСА в основному знаходять роботу на СТО, автомобілебудівних підприємствах, магістри – у КБ, проектних установах, зазначає завідувач кафедри.
Вищий пілотаж
Чіп-тюнінг електронних систем керування автомобіля – це «вищий пілотаж». Йдеться фактично про зміну «мозку», «інтелекту» машини – параметрів електронного блоку керування, який відповідає за роботу її двигуна і всіх систем. Ця операція дозволяє оптимізувати певні характеристики авто, як-ось потужність, економічність, виконати деякі ремонтні операції, що суттєво знижує їхню вартість. Політехніки у курсових проектах коректують існуючі прошивки і «зашивають» їх у реальний блок керування Bosch тощо.
В Україні таких фахівців-програмістів дуже мало, бо для їхньої підготовки бракує кадрів, а відповідне обладнання – дороге. Тим часом чіп-тюнінг – перспективний і високооплачуваний фах.
Запити ринку і світові тенденції
Належно оцінити потреби ринку й перспективи підготовки фахівців Романові Модлі допомагає багаторічний практичний досвід: має фірму з комп’ютерної діагностики понад 20 років. Чи не всі лабораторні стенди – справа саме його рук. Роман Миколайович обізнаний і зі станом професійно-технічної освіти. Недавно на кафедру КСА завітали керівники майже двох десятків училищ, технікумів Львівщини – ознайомились із технологіями, окреслили напрями можливої співпраці: спільна розробка стендів, практикування учнів училищ на базі Політехніки тощо. Роман Модла каже:
– У плані комп’ютерної діагностики автомобіля Україна, вважаю, не дуже далеко від решти світу. Зрозуміло, маємо фінансові проблеми, але визначальним тут є творчий елемент, доступність обладнання такого ж, як на Заході, адже ІТ не мають меж. Потреба у відповідних фахівцях велика. Фірми-автовиробники готові вкладати в Україну, попри складну поточну ситуацію в державі. Тож бачу перспективи розвитку нашої спеціальності «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології».
