Чому вулиця Бандери важлива для міста? Як пояснює учасник проекту, асистент кафедри архітектурного проектування Політехніки Антон Коломєйцев, це – важлива з’єднувальна діагональ між центром і залізничним двірцем, а також районом Нового світу. Там – архітектурні творіння видатних зодчих другої пол. ХІХ ст., а навпроти Академічної гімназії – одні з найкращих зразків сецесії (1900-ті); загалом вуличний простір пропорційно, композиційно сформований відповідно до уявлень про ідеальне місто.
Сім разів подумати
– У нас зазвичай обирають проектанта, він робить проект, який починають втілювати, і як наслідок – дерева позрізали, нових не посадили, тротуари вузькі, транспорт організований незручно і взагалі – все погано, а змінити нічого не можна, бо гроші вклали і потяг поїхав. Тим часом на прикладі вулиці Бандери німецькі фахівці хочуть показати свій підхід до процесу розробки проекту реконструкції вулиці: різні зустрічі, обговорення, напрацювання варіантів, а вже на основі того, який влаштовує всіх, – і кінцевого проекту. Важливо всіх послухати, все обдумати – а тоді робити. Це, звичайно, займає більше часу, але ж вулиця робиться не на один рік: відповідно краще спочатку сім разів подумати – тоді відрізати, – каже учасник воркшопу Олександр Шутюк із департаменту розвитку ЛМР.
Чому вулиця Бандери важлива для міста? Як пояснює учасник проекту, асистент кафедри архітектурного проектування Політехніки Антон Коломєйцев, це – важлива з’єднувальна діагональ між центром і залізничним двірцем, а також районом Нового світу. Там – архітектурні творіння видатних зодчих другої пол. ХІХ ст., а навпроти Академічної гімназії – одні з найкращих зразків сецесії (1900-ті); загалом вуличний простір пропорційно, композиційно сформований відповідно до уявлень про ідеальне місто. Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський називає вулицю Бандери вітальнею або ж музеєм просто неба. У міськраді її розглядають як «показову вітрину нашого міста»: саме нею турист із вокзалу прямує до центру Львова. Як певен Антон, вулиця «має потенціал, щоб стати такою, однак, вона, занедбана і «втомлена», потребує для розвитку імпульсу, який «підтягне» й прилеглі міські локації».
Вулиця Політехніки
Стейкхолдерами, тобто зацікавленими сторонами на Бандери є школи, Політехніка, церкви, бізнес, мешканці… Умовно вулицю можна поділити на три частини: одну формує костел Марії Магдалини, ще одну – собор Єлизавети і Ольги із відчутним відгомоном Привокзального ринку, а ось серединна частина – це значною мірою «територія Політехніки», де є низка її корпусів, зокрема головний, спроектований Юліаном Захарієвичем, 1-й і 6-й, із якісним напівгромадським простором, чого нині часто так бракує.
Як наповнити вуличний простір студентським життям, як використати вулицю для репрезентації університету – в рамках проекту міркують студенти ІАРХ Петро Бучок, Юлія Полтавська, Людмила Щур і Василь Савчук. Вони, скажімо, хотіли б бачити майданчик для студентів біля бібліотеки на Професорській. Студенти раді попрацювати «в полі»: це досвід, знання, навички, яких на лекції не отримаєш. Людмила Щур особливо цінує можливість поспілкуватись, подискутувати на рівні з іноземними фахівцями.
Загалом проект викликав чималий інтерес серед студентів ІАРХ. Вони, зрештою, ще матимуть нагоду долучитися до оновлення вулиці Бандери: під час спільного з представниками Віденського технічного університету проектного семінару на «Майстерні міста» у червні.
Баланс: пішохід, велосипед, транспорт
Наразі готових рішень ніхто нікому не пропонує – натомість обговорюють (у соцмережах, на воркшопах, презентаціях) актуальні виклики і проблеми, можливі варіанти вирішення. Словом, активний колективний брейнстормінг. Серед проблем, які окреслили учасники недавнього воркшопу, зокрема поганий стан покриття, невпорядкованість озеленення (коріння багатьох дерев руйнує хідник, дерева посаджені хаотично, не на одній осі), стихійний паркінг – посередині вулиці чи на тротуарі, особливо з протилежного від Політехніки боку… Асфальт чи бруківка? Альтернатива паркування поміж дерев? Трамвайні колії по один бік чи по центру вулиці?.. На ці та багато інших запитань ще належить знайти відповіді. Однак, тут є певні орієнтири:
– В європейських країнах сформована чітка ієрархія використання вулиці: перше – пішохід (вулиця Бандери має стати вулицею-бульваром), друге – велосипедист (вулиця рівнинна, пряма, відтак – зручна для велоруху), третє – громадський транспорт (трамвай є невід’ємною частиною цієї вулиці, важливим елементом її ідентичності, адже один із перших електричних трамваїв у Львові з’явився саме тут); але й автотранспорту має бути комфортно (говоримо про максимальну відокремленість автосмуг від смуг руху громадського транспорту, впорядковане паркування тощо). Ці всі моменти треба узгодити. Виходити доводиться з поля дії, яке формують дерева, хоча загалом співвідношення ширини хідників і проїжджої частини на Бандери дозволяє зробити багато. Вулиця для всіх – це не тільки про залучення різних груп, а й про те, що вона має бути зручна для всіх – для людей різних соціальних і вікових груп, а також з особливими потребами (має бути універсальна, безбар’єрна). Зрозуміло, що узгодження всіх інтересів не може пройти абсолютно гладко: завжди комусь щось буде не подобатись, інколи людей треба переконувати в обґрунтованості певного рішення… Це завжди питання конструктивної розмови і компромісів. Цікаво, що нині у Європі вулиці дедалі більше перетворюють на громадські простори (ми ж так радше сприймаємо площу), де людина, не відчуваючи дискомфорту, може перебувати якийсь час, насолодитися, наприклад, зеленим куточком, відпочити і т.д., – говорить Антон Коломєйцев.
Вулиця Бандери має стати прикладом застосування нової для Львова й України моделі у ході оновлення, розвитку міських просторів.