Ви переглядаєте архівну версію офіційного сайту НУЛП (2005-2020р.р.). Актуальна версія: https://lpnu.ua

Як творять українську термінологію, а вона – реформує Україну: в Університеті відбулася конференція «СловоСвіт»

6 жовтня 2016, 12:39
Ірина Шутка, тижневик «Аудиторія»

Ці люди – учасники міжнародної наукової конференції «СловоСвіт» – дбають про те, як правильно українською мають «говорити» різні наукові галузі. Минулого тижня, 29 вересня – 1 жовтня, у Львівській політехніці ця знана конференція відбулась учотирнадцяте – під назвою «Проблеми української термінології СловоСвіт 2016».

– 14 конференцій – це вже історія: можна заводити літопис. Ми розпочали в 1992 році, на наступний рік після проголошення незалежності нашої держави. Україні 25 років – і цій даті – одна з присвят нашої конференції. Крім того, в нас є ще одна кругла дата – 160-річчя з дня народження нашого Мойсея. І мотто конференції сьогодні – Франкові слова «Якби ти знав, як много важить слово…»: як важливо знати те слово, втілювати його у фахову, науково-технічну термінологію і т.д. Якщо проаналізувати 24 роки нашої діяльності, то я повторю те, про що, зрештою, говорю на кожній конференції: наша держава не дуже переймається справами термінології… Але нам – своє робить, – такими словами відкрив конференцію Богдан Рицар, голова її програмного комітету, очільник Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Мінекономрозвитку і торгівлі та МОН.

Богдан Євгенович згадав також, що на початках конференція збирала більше учасників (перша – десь понад 200 осіб), нині ж менше. Однак це поважні досвідчені фахівці. Цьогоріч до заходу долучились термінологи-філологи, інженери – з Києва, Харкова, Львова, Одеси, Кам’янця-Подільського, Миколаєва, інших міст України, а також з-за кордону, із Польщі, Канади, США, Австрії. Вони мали нагоду представити свої напрацювання у трьох секціях: «Теоретичні засади термінознавства. Лексикографія та міжмовні зв’язки», а також «Термінологія природничих знань» (фізична, хіміко-біологічна, технічна, охорони здоров’я, сільськогосподарська, лісівнича, інші галузі) і «Термінологія гуманітарних знань» (мовознавча, суспільно-політична, правнича, військово-спортивна, філософсько-богословська тощо).

Пленарне ж засідання наукової зустрічі розпочав заступник генерального директора з питань метрології ДП «Львівстандартметрологія» Ігор Щур: говорив про зв’язок термінознавства із процесом реформування системи технічного регулювання (розроблення і впровадження нових технічних регламентів, стандартів), що пов’язаний зокрема з інтеграцією України з економічним і правовим простором Євросоюзу і націлений на гармонізацію з європейськими та міжнародними нормативними документами. Професор Михайло Гінзбург з Інституту транспорту газу (Харків) доповів про правила вживання ся-дієслів у фахових українських текстах. Поміж інших на пленарному засіданні виступили й львівські політехніки, зокрема професор Віктор Яворський (ІХХТ) запропонував тему «Стандартизація назв хімічних елементів, понять, термінів та визначень хімії – нагальне завдання сьогодення», а голова університетського Товариства «Просвіта», професор Христина Бурштинська (ІГДГ) – доповідь «Український Мойсей (до 160-річчя) від уродин Івана Франка» (із текстом можна ознайомитись у минулому числі «Аудиторії»).

За рекомендацією редколегії виголошені доповіді буде опубліковано у Збірнику наукових праць учасників конференції або у Віснику Львівської політехніки – серія «Проблеми української термінології» – та розміщено на інтернет-сторінці Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології.