Ви переглядаєте архівну версію офіційного сайту НУЛП (2005-2020р.р.). Актуальна версія: https://lpnu.ua

Завідувач кафедри КГМ Львівської політехніки Ростислав Сосса: за електронною картографією – майбутнє

16 листопада 2016, 15:36
Катерина Гречин, тижневик «Аудиторія»

Кафедру картографії та геопросторового моделювання ІГДГ нещодавно очолив доктор географічних наук, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки Ростислав Сосса.

Ростислав Іванович, випускник географічного факультету (за спеціальністю «картографія») Київського державного університету ім. Т. Шевченка, понад 20 років очолював Державне науково-виробниче підприємство «Картографія». До слова, за комплекс робіт зі створення Національного атласу України був удостоєний Державної премії в галузі науки і техніки. Якийсь час очолював Державну службу геодезії, картографії та кадастру України.

Коло наукових зацікавлень Ростислава Сосса – історія картографії, розвиток національного картографування, тематична і топографічна картографія. З 2007 року очолює Українську картографічну асоціацію, яка об’єднує картографічну спільноту України. Не раз брав участь у міжнародних картографічних конференціях, що проходять у різних країнах світу.

Цікавлюсь у Ростислава Івановича, які дороги привели його зі столиці до Львова?

– Про Інститут геодезії Львівської політехніки чув чимало добрих слів від його випускників, а вже ближче познайомився з ним, коли в інституті 2009 року створили кафедру картографії та геопросторового моделювання. Я допомагав тодішньому керівникові Петру Чернязі і словом, і ділом. Торік мене запросили сюди на професорську посаду, то ж рік жив між Києвом і Львовом. Коли запропонували очолити кафедру, вагався, врешті прийняв пропозицію, бо, з одного боку, мене приваблює картографічна наука (тут є можливість проводити наукові дослідження), з іншого – потрібно готувати наукові кадри вищої кваліфікації (кандидатів та докторів наук). Не менш важливо й те, що Львів має багаті картографічні фонди, з якими можуть працювати студенти, майбутні аспіранти і це велике картографічне багатство нам слід якнайповніше використовувати. То ж завдання кафедри – готувати сучасних фахівців з добрими знаннями картографічного методу досліджень, геоінформаційних технологій, адже за електронною картографією, веб-картографуванням, створенням веб-порталів – майбутнє.

– Які проблеми кафедри хвилюють Вас як керівника?

– Є проблема з укомплектуванням кафедри фахівцями-картографами, які добре знали б основи класичної картографії, тенденції розвитку сучасної картографії, електронної картографії, вміли б працювати з інформаційними картографічними системами, адже цього всього ми маємо навчити наших студентів не лише теоретично, а й практично. Таких готових фахівців немає, тому будемо змінювати спеціалізацію та підвищувати кваліфікацію викладачів кафедри. Приємно відзначити, що співробітники кафедри спроможні вирішити ці завдання.

– Нині великої ваги набирає практика обміну студентами із закордонними вишами. Чи ваша кафедра долучилася до цього процесу?

– Про обмін студентами наразі не йдеться. Хоча нам потрібно будувати наукові і методичні контакти з навчальними закладами відповідного профілю Польщі, Німеччини, Словаччини, Чехії, Угорщини, адже сусіди нас значно випереджають в освоєнні нових технологій створення та використання карт тощо. Щодо викладачів, то вони беруть участь у закордонних наукових заходах.

– Які плани кафедри на майбутнє?

– Наші основні напрями наукової діяльності незмінні – екологічне і природоохоронне картографування. Концептуального переосмислення вимагають підходи до створення та використання військових топографічних карт. Зміст топографічних карт значною мірою базується нині на досвіді їх використання у роки Другої світової війни. Час іде вперед: змінилися тактика воєнних дій, технології їх ведення, всебічне поширення отримали інформаційні технології, тому наше пріоритетне завдання – розробити концепцію топогеодезичного та картографічного забезпечення сектора безпеки та оборони держави. Інший напрям – створити геоінформаційні системи. Запланували розробити геоінформаційну систему Львівської політехніки, яку можна було б розмістити на сайті університету, а також атлас нашого вишу. Щоб створити такий атлас, треба зібрати дуже великий фактичний матеріал.

– Для відзначення 200-літнього ювілею Львівської політехніки щось плануєте?

– В рамках заходів готуємо виставку «Картографічні видання Львова», на якій будуть представлені плани і атласи Львова – від перших видань до сьогодення. На ній можна буде побачити стародавні плани міста, зрозуміти, як розвивалося його картографування, які були тенденції у XVIII ст., австрійські видання XVIII – XIX століть, перші українські плани кінця XIX ст., плани міжвоєнного періоду, видання радянського періоду (до слова, тоді спотворювали географічну основу, зокрема – у планах для широкого вжитку подавали неправдиві віддалі, напрямки тощо). Постараємося, щоб на виставці були і військові плани Львова. Хочемо до виставки видати каталог картографічних видань міста. Тобто, геоінформаційна система й атлас Політехніки, виставка картографічних видань Львова – це першочергові завдання кафедри.