«Аудиторія» вже повідомляла про створення у Національному університеті «Львівська політехніка» Німецько-українського освітнього центру (це результат угоди про співпрацю між університетом та Торгово-промисловою палатою Ерфурта). Його мета – дати можливість студентам коледжів одночасно з українським дипломом отримувати німецький. Про деталі (хто може претендувати на участь у такій програмі, яким вимогам відповідати тощо) розповідає директор Центру Денис Невінський.
– Це не визнання українського диплома (нострифікація), не переклад його на німецьку мову, а власне окремий німецький диплом, який видає Торгово-промислова палата Ерфурта, котра навчає, донавчає, перенавчає спеціалістів, – наголосив він.
Як ми вже повідомляли, щоб отримати німецький диплом, студентові коледжу потрібно мати високу академічну успішність, доскласти академрізницю між навчальними планами в коледжі Політехніки і в Німеччині, знати німецьку мову на рівні В2, пройти виробничу практику на німецьких підприємствах (у Тюрингії) упродовж трьох місяців (її повністю оплачує німецька сторона).
– Ми працюємо над розширенням списку коледжів Львівської політехніки, студенти яких зможуть брати участь у цій програмі, – деталізує Денис Невінський. – Наразі ми проаналізували програми двох коледжів – Технічного («електроніка індустрії») і Львівського автомобільно-дорожнього («підземні споруди, будівництво доріг»). Щоб стажуватися в Німеччині з електроніки індустрії, нашим студентам Технічного коледжу бракує лише одної дисципліни, до того ж не технічної – «Професійна підготовка: трудове і тарифне право». Як бачимо, технічні дисципліни, електроніку, електромеханіку ми викладаємо все-таки в достатніх обсягах. Коледж спільно з центром може забезпечити вивчення цього предмету, скажімо, як вибіркового. Тепер ми так само узгоджуємо навчальні плани щодо Автомобільно-дорожнього та Техніко-економічного коледжів. Гадаю, за літо долучимо ще кілька коледжів.
Зараз працівники центру опитують студентів, аби дізнатися, хто хоче взяти участь у програмі. Обмежень щодо кількості учасників немає.
– Можливо, студентів лякає перспектива вчити німецьку мову на рівні В2, – зауважує директор центру, – але насправді це не такий уже і складний рівень, особливо враховуючи, що центр допомагає і підтримує. Спільно з Лінгвістично-освітнім центром Інституту адміністрування й післядипломної освіти Політехніки ми вже готові навчати їх на рівні В1 і В2, розроблено відповідні програми: якщо студент матиме таке бажання, то вже на другому курсі коледжу ми допоможемо йому здобути рівень А1, як тільки опанує – вивчає В2, не зміг – проходить курс повторно, на третьому курсі отримує таки той В2. Після третього курсу їде на виробничу практику на три місяці. Повернувшись сюди, захищає диплом, а потім отримує німецький диплом.
Львівських студентів намагатимуться відправляти на практику до Німеччини влітку, щоб це не впливало на заняття в коледжі. Не будуть перешкодою й різні терміни навчання в коледжах (у деяких навчання закінчується в лютому, в інших у червні), адже підхід до кожного учасника програми буде індивідуальний, аби тільки претендент відповідав усім вимогам.
– Участь у програмі дає студентам не якісь примарні, а реальні переваги, – підсумовує Денис Невінський. – Отримуючи німецький диплом, випускник має документ, який визнають у всьому світі. По-друге, зараз є час інвестицій, вони заходять і в Україну. У нас відкривають чимало підприємств – і українських, і закордонних. Для інвестора мати в себе фахівця з європейським дипломом – це дуже серйозно. Ми йдемо до Європи, євроінтеграція – перспективний напрям розвитку України, ми повинні переходити на європейські стандарти. Це пріоритет. Якщо людина має європейський диплом, ми вже розуміємо, що вона має відповідні знання, була в Європі, добре знає іноземну мову, це фахівець, який бачив, як працюють в економічно розвинутих країнах, навряд чи він уже захоче працювати інакше. Він будуватиме Європу тут.
