На кафедрі інформаційних систем і технологій ІППТ дбають як про поліпшення навчального процесу, так і про наукові доробки, адже все це разом дозволяє випускати зі стін інституту грамотних спеціалістів.
Викладачі кафедри працюють за трьома науковими напрямами: дослідження та проектування інтелектуальних систем (відповідальний – завідувач кафедри професор Василь Теслюк), розроблення і дослідження інтелектуальних систем комп’ютерного еколого-економічного моніторингу (доцент Марта Машевська) і розроблення систем із використанням паралельних та розподілених обчислень (доцент Ігор Процько). Тут дбають і про те, щоб практичний складник доповнював теоретичний, тому наповнюють кафедральні лабораторії відповідним новітнім обладнанням. Керівник кафедри з гордістю показує комп’ютерні й технічні лабораторії.
– Для напряму «Паралельні й розподілені обчислення» ми закупили кілька відеокарт із технологією CUDA, адже теорія і практика – це різні речі, які в реальному житті рідко збігаються, а ми ж прагнемо до їхньої повної гармонії, – каже мій співрозмовник. – Для розроблення й реалізування систем «розумного» міста, розроблення і дослідження інтелектуальних систем комп’ютерного еколого-економічного моніторингу придбали спеціалізовані плати мікроконтролерів типу AVR та STM32. Ми – технічний виш, тож маємо займатися не лише чисто теоретичними дослідженнями, їх треба ще й практично реалізовувати з використанням сучасної елементної бази.
На кафедрі особливої уваги надають не лише новому наповненню лабораторій (нині повноцінно працюють лабораторії комп’ютерних мереж із використанням обладнання CISCO та паралельних обчислень), а й кваліфікованим кадрам, які могли б робити цікаві й практичні дослідження, передавати свій досвід студентам. Попри різні труднощі усе ж залучають фахівців із передовим мисленням і бажанням сказати своє слово в науці. Не так давно кафедру поповнили молодий науковець із Тернополя та досвідчений науковець зі Львова.
Викладач кафедри Олег Борейко розповідає:
– По закінченні вишу мене запросили в одну із проектних тернопільських фірм, яка на замовлення підприємств міського громадського транспорту почала розробляти проекти для транспортної системи «розумного» міста. Нині система успішно працює в Тернополі та в інших містах України. Мене ж зацікавив саме її науковий складник. У моїй дисертаційній праці розроблено методи й моделі автоматизованого опрацювання пасажиропотоку громадського транспорту для «розумного» міста, яка має забезпечити доступну припустиму вартість технічного рішення (елементи таких систем функціюють у європейських містах). Транспортна система контролює кількість пасажирів загалом та пільговиків і дітей зокрема, які скористалися транспортним засобом, відстежує рух транспортного засобу, його місце знаходження, час простою тощо.
– Намагаємося долучитися до нагальної проблеми сучасності, адже, за різними дослідженнями, наша планета в майбутньому матиме багато великих міст, де поставатимуть різні проблеми, які ми маємо передбачувати, – долучається до розмови Василь Теслюк. – Система «розумного» міста – це правило трьох «Т»: використання сучасних технологій, толерантність і найважливіше – талановиті особистості. Гадаю, доробками кафедри могли б скористатися й у Львові.
Гордістю кафедри є й доробки Ігоря Процька. Тема його докторської дисертації – «Підвищення ефективності обчислення дійсних гармонічних перетворень на основі циклічних згорток». Йому вдалося розв’язати наукову проблему приведення дійсних базисних матриць перетворення до моноциклічних структур. Це одне з передових, нових у світі рішень, яке дозволяє створювати швидкі алгоритми комп’ютерних обчислень. Ігор Омелянович завершує докторську дисертацію.
– Ми живемо у час, коли мінімальні розміри інтегральних пристроїв стали меншими, тож потрібно розвиватися в напрямі використання технологій паралельних і розподілених обчислень, щоб задачу, поділивши на частини, можна було розв’язати швидше, – уважає автор розробки.
У нового очільника кафедри Василя Теслюка чимало планів щодо її розвитку. Невдовзі буде завершено облаштування лабораторії проектування вбудованих систем і розроблено відповідне методичне забезпечення для навчання студентів. У планах – створення нових лабораторій із розроблення комунікаційних мереж об’єктів («речей») на основі сучасних технологій для взаємодії між собою та довкіллям без втручання людини. Робота таких об’єктів не обмежується лише простором «розумного» будинку, а й охоплює все місто. А щоб студенти отримали найактуальнішу інформацію про новітнє обладнання й сучасні інформаційні технології, керівник залучає до навчального процесу працівників різних фірм, колишніх студентів і аспірантів. Спільно вони роблять добру справу – готують фахівців нового покоління.
