Традиційно місцем подібних заходів упродовж останніх кількох років є площа поблизу Львівського оперного театру та алея на проспекті Свободи. Підтримують цю добру ініціативу Львівська обласна державна адміністрація та Львівська міська рада.
Цього року до участі у Ярмарку кар’єри зголосилися понад 90 підприємств і установ Львівщини, які пропонують майже 3 тисячі вакансій. Заробітна місячна плата – від 4 до 28 тисяч гривень.
Першим вітальне слово мав голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка. Він, зокрема, сказав:
– Цим заходом ми демонструємо дві важливі речі. Це свідчить про те, що сьогодні економіка області піднімається, стає на ноги і потребує вливання людського капіталу. З другого боку, нинішній захід дає нашій молоді розуміння того, що і працювати, і професійно зростати, і добре заробляти можна і в Україні. Я розумію, що для багатьох юнаків і дівчат дуже звабливо виглядають країни Європи, США, Канада. Але я б хотів, щоб кожна молода людина завжди знала і пам’ятала, що багатим можна стати у будь-якому куточку світу, але по-справжньому успішною і щасливою людина може стати лише на своїй рідній землі.
Від Львівської політехніки до присутніх звернувся проректор з навчально-педагогічної роботи Університету Роман Корж. Він запевнив, що Львівська, політехніка, інші вищі навчальні заклади Львівщини ніколи не були і не будуть осторонь такої важливої соціально-економічної справи як працевлаштування людей: «Разом з інвесторами, працедавцями ми будемо вчити, перенавчати, запрошувати до себе і самі вчитися глибше пізнавати потреби ринку праці».
З вітальними словами і добрими побажаннями до львівських студентів – учасників Ярмарку кар’єри – звернулися радник міського голови Львова Вікторія Довжик, заступник голови Львівського обласного об’єднання роботодавців Львівщини Василь Срібний, голова об’єднання профспілок Львівщини Роман Дацько, директор Львівського обласного відділення Фонду інвалідів України Галина Мисаковець.
Поблизу кожного намету підприємств і установ Львівщини можна було побачити зацікавлених людей різного віку. Журналіст прес-служби Університету, який ознайомився з проспектами і буклетами, дійшов висновку, що, скажімо, для випускників Львівської політехніки найбільше вакансій пропонують інженерам-механікам, спеціалістам телекомунікацій, хімікам-технологам.
На алеї ми побачили зовсім обмаль наметів тих підприємств, які діяли у Львові в роки існування Радянського Союзу. Виявляється, ще «дихає» Львівський інструментальний завод, який продовжує виготовляти найрізноманітніший різальний інструмент. Лише руїни тепер на місці колишнього виробничого об’єднання «Львівсільмаш». Натомість на Левандівці з’явилося Товариство з додатковою відповідальністю «Львівагромашпроект», яке проектує і виготовляє (звичайно, у значно менших масштабах) оприскувачі, протруювачі насіння, навантажувачі зерна та іншу техніку, яка користується великим попитом серед фермерів Східної Європи. Підприємству потрібні нові кадри робітників та інженерів.
Ще одна знайома назва – «Силует», що представляє товариство глухих. Раніше тут шили чоловічі сорочки, тепер – жіночу білизну, переважно на давальницькій сировині для країн Західної Європи. На підприємстві працює майже сто осіб із вадами слуху.
У наметі Львівського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості дізнався, що найбільшим попитом у безоплатному навчанні користуються спеціальності монтажника санітарно-технічних систем і устаткування, електрогазозварника, оператора котельні, водія трамвая і тролейбуса, тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва.
Нові підприємства з іноземним капіталом з’являються останнім часом за межами Львова. Це не тільки «Леоні», «Фуджікура», а й фірми у Городку, Буську, Перемишлянах, Золочеві, Бродах.
Чимало вакансій пропонують Львівський бронетанковий завод, компанія «Ензим», кондитерська фірма «Світоч» (цікаві назви спеціальностей «шоколадник», «цукерник»), Приватне «Галичина-Авто», ТзОВ «Барком» тощо. Запрошують на роботу й підприємства харчової промисловості, торгівлі, ресторанного бізнесу. Час від часу чую нарікання на якість львівського пива. А наш хмільний напій, як виявляється, експортують у 60 країн світу....
Це був діловий Ярмарок кар’єри і водночас барвисте шоу, що додавало людям доброго настрою, надії на краще майбутнє. Не все так зле у нашому домі.
