Коли виник задум опитування про важливість диплома, то не думалося, що це буде доволі непросто. Ті, які мають критичну думку, не хотіли називати себе, тим паче – фотографуватися. Ось що сказав випускник одного з комп’ютерних інститутів: «Мій диплом лежить у шухляді і припадає порохом. Він мені не знадобився. Після закінчення навчання я пішов працювати за фахом – верстальником, але виявилося, що нам викладали за застарілими методами, адже серед викладачів є мало практиків, бо ж хто із них захоче викладати за таку зарплатню? Отож, довелося вчитися самому. Вчитися, зрештою, треба постійно, які онлайнкурси ви не пройшли б».
Здебільшого опитувані, які вже мають досвід роботи, вважають, що університет дає важливу базову освіту, поштовх до самопізнання, до творчості. А все решта залежить від самої людини. Той, хто обмежується лише заняттями в університеті, далеко не зайде. Ще 1975 року американський соціолог Елвін Тоффлер сказав: «Безграмотними у ХХІ столітті будуть не ті, хто не вміє читати і писати, а ті, хто не вміє вчитися, розучуватися і перенавчатися». Тому недаремно керівники сучасних фірм здебільшого не дивляться на дипломи, на наявність завершеної освіти своїх кандидатів, не вивчають їхні оцінки, а зважають на реальні знання й уміння їх застосувати на практиці. Тому, приймаючи на роботу, проводять їм тестування або влаштовують конкурси проектів.
Кожен випадок індивідуальний. Хтось вважає, що йому університет не дає нічого, ще хтось переконаний, що формальною освітою не треба нехтувати, адже які б не були онлайн-курси, навчальні програми, вони не заповнять усієї ніші того, що можна здобути у виші. Звісно, якщо повноцінно використовувати всі можливості.
Андрій Стегницький, випускник Інституту економіки і менеджменту, спедитор фірми Drozda transport @ logistics (Польща):
«В Україні на диплом зважають більше, ніж за кордоном»
Почав працювати зразу після закінчення навчання. Мав інтелектуальну роботу і невисоку зарплату. Диплом був потрібен формально. Своєї спеціальності не застосовував – послуговувався знаннями, які здобував самостійно. Самотужки опанував програмування, трохи працював у цій галузі. За кордоном важливий не диплом, а практичні й актуальні знання. Навиків спедитора я набував три місяці, у випробувальний період. Неформальна і формальна освіта, як на мене, – різні речі, бо людині потрібна як базова освіта для загального розвитку, так і неформальна – для задоволення і підвищення кваліфікації.
Анна Яровенко, студентка другого курсу магістратури Інституту гуманітарних та соціальних наук, UX Designer soft skills IT-компанії EPAM Systems:
«Роботодавці дивляться на знання і вміння»
Коли я вступила до магістратури, то почала працювати у невеликій ІТ-компанії. Роботодавці зважали на професійні навички, а також на soft scills (комунікативність, стресостійкість тощо). На мою думку, диплом важливий. Хоча не всі роботодавці на нього зважають. Вони дивляться на те, що кандидат уміє і знає, їм не важливі оцінки. Стосовно неформальної освіти, то з її допомогою я почала опановувати свою нову спеціальність. Тепер продовжую розвиватися в компанії, яка надає для цього всі можливості. І цілком задоволена всім, що дала мені Політехніка на соціології.
Роман Товарніцький, студент третього курсу Інституту архітектури:
«Самого диплома мало»
Університетська освіта дає такий плюс, що ти систематичний у тому, що робиш, усе виконуєш рівномірно і вчасно. А при неформальному навчанні нема самодисципліни (сьогодні зробив, завтра-післязавтра забув, не встиг). Неформальна освіта достатньо важлива, адже різними онлайн-курсами, інформацією можна і треба доповнювати свої університетські знання. Важливо знати мови, вчити їх додатково. Я вже проходив кілька неформальних онлайн-курсів на різних освітніх платформах.
Анастасія Березовська, студентка першого курсу Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки:
«Диплом ще нічого не гарантує»
На мою думку, сьогодні диплом зовсім не важливий, тому що дуже розвиваються інформаційні технології, і більшість роботодавців вимагають знань і вміння практично їх застосувати, а не самого диплома, оскільки його наявність ще нічого не гарантує. Самонавчання і саморозвиток – це наше все. Мені подобається, що викладають в університеті, але вважаю, що цього мало, отож, уже почала додатково вчитися – знаходжу собі в інтернеті книжки, курси, цікаві програми.
