Як відомо, 28 грудня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову щодо нового порядку нарахування і виплати студентських стипендій. Головне її положення полягає у тому, що стипендіальний фонд на той чи інший ВНЗ обмежується 40–45 відсотками від кількості студентів денної форми навчання за кошти Державного бюджету. Раніше цей показник становив 75 відсотків за умови, що стипендії мали отримувати не менше двох третин студентів цієї форми навчання. Тепер кількість студентів, які отримують академічні стипендії, зменшиться.
Українські студенти, коли ще декларувалися такі наміри, протестували проти нововведення. Але ці протести були не надто рішучими і масовими. Урядовці пояснювали своє рішення не стільки бажанням заощадити гроші, скільки сподіванням на підвищення якості освіти, збільшення мотивації до навчання через зростання розміру академічних стипендій (звичайних і підвищених), а також запровадженням соціальним стипендій для певних категорій студентів.
Відтепер звичайна ординарна (академічна) стипендія становитиме не 825 гривень, а 1100 гривень, а стипендія за особливі успіхи у навчанні – майже 1600 гривень. Стипендії підвищеного розміру (1400 гривень) будуть виплачуватися студентам, які навчаються за визначеними Кабміном переліком спеціальностей (спеціалізацій), відповідних галузей, наприклад, «Енергетика, електротехніка та електромеханіка», «Металургія», «Прикладна механіка», «Математика», «Фізика та астрономія» тощо. Нововведенням є те, що соціальні стипендії будуть виплачуватися не з бюджету Міністерства освіти і науки, а Міністерства соціальної політики.
Відповідно до цієї постанови Вчена рада Львівської політехніки на своєму черговому засіданні ухвалила Положення про стипендіальне забезпечення студентів, аспірантів та докторантів. Як і раніше, стипендії призначатимуть відповідно до рейтингу успішності студентів. Значення рейтингів, відповідно до яких студентам призначаються і виплачуються академічні стипендії упродовж першого року навчання до першого семестрового контролю, формується на підставі конкурсного бала, отриманого ними під час вступу до Університету. Значення рейтингу успішності, згідно з яким студентам Університету призначаються і виплачуються академічні стипендії впродовж наступного навчального семестру, визначається за результатами семестрового контролю в останньому навчальному семестрі за інститутами, курсами і кожною спеціальністю (напрямом підготовки) з урахуванням участі студента у науковій, науково-технічній діяльності, громадському житті, спортивній діяльності.
Є відповідне положення про рейтингове оцінювання досягнень студентів. Значення рейтингу успішності студентів визначається за формулою: РУ = 0,95 * РСО + 0,05 * ДБ, де РСО – семестрова рейтингова оцінка, а ДБ – додаткові бали у 100-бальній шкалі. Якщо сказати простіше, рейтингова оцінка множиться на 0,95, а відповідні додаткові бали – на 0,05.
Нібито все зрозуміло. Але виникає чимало запитань. Положення про стипендіальне забезпечення це, як кажуть, керівництво до дії, але не догма. І після прийняття цього документа не лише у журналістів виникають запитання.
У період опрацювання положення робочою групою звучали пропозиції при 40–45 відсотковому обмеженні кількості стипендій зберегти для призначення стипендій середній бал успішності 71. Пропонували встановити різний середній бал для різних інститутів залежно від складності навчання і специфіки того чи іншого інституту. Активним учасником робочої групи і запальних дискусій на її засіданнях був голова комісії Вченої Ради з проблем навчання професор Орест Лозинський.
– Пане Оресте, перед тим, як прийти на розмову до Вас, я зустрів проректора з економічних питань, головного бухгалтера Львівської політехніки Анатолія Мороза. Запитав його мимохідь, чи вистачить грошей для 45 відсотків студентів? Він відповів з посмішкою: вистачить! Навіть для трієчників. Ви поділяєте цей мій скептицизм?
– Поділяю. На засіданнях робочої групи я доводив необхідність зберегти принаймні для окремих спеціальностей (маю на увазі складність дисциплін, кількість студентів на тій чи іншій спеціальності) середній бал успішності 71. Є такі інститути, де багато студентів і багато відмінників. Там 45-відсоткова планка може закінчитися на середньому балі і 75, і 85. Може бути й таке що студент має усі п’ятірки і не отримує стипендію. У нас, для прикладу, була інша ситуація. Скажімо, студент отримав трійку. Але він мав змогу з іншого предмета з більшим кредитним вагомим коефіцієнтом отримати п’ятірку, вийти на 71 бал і отримати стипендію. А тепер невідомо, куди та 45-відсоткова планка може завести – до середнього балу 62 чи 60 і той студент-трієчник матиме стипендію. Хіба це стимул «гризти граніт науки»? Члени робочої групи висловлювали таку пропозицію: давайте не будемо поспішати знімати 71 середній бал успішності. Нехай залишається ще на цей семестр. Подивимося, як будуть діяти інші ВНЗ, які думки з цього приводу будуть озвучені у засобах масової інформації, в Інтернеті. Передбачалося у прикінцевому положенні збереження 71 балу до літньої сесії, але на засіданнях робочої групи Вченої ради ця пропозиція не була підтримана.
– Знаю, що були дискусії щодо обмеження кількості стипендій 40 відсотками, а не 45. Якою була Ваша позиція?
– Я пропонував не «проїдати» усі 45 відсотків. У нас завжди була практика залишати певний відсоток із стипендіального фонду на різні соціальні потреби студентів. Скажімо, для виплат їм стипендій Вченої ради Університету, стипендії ректора Юрія Рудавського, для поїздок на різні конкурси, спортивні змагання тощо. Наш ректор Юрій Бобало, добра душа, вирішив дослухатися до позиції студентського самоврядування та профкому студентів і аспірантів, тому вирішили витрачати усі стипендіальні кошти, дозволені Кабміном.
– Мене цікавить Ваша думка з приводу такої проблеми, яка нібито немає стосунку до прийнятого положення про стипендії. У багатьох заможних країнах студентам не платять ніяких стипендій, і навчання переважно платне. Це колись казали «бідний студент». Тепер же багато студентів, маючи «крутих» батьків, можуть витратити стипендію за кілька днів у дорогих барах і кафе...
– Справді, для багатьох студентів-мажорів стипендія не є стимулом для успішного навчання. Це стосується дітей батьків із високими доходами, зокрема заробітчан. Але переважна більшість студентів живе доволі скромно. У нашій країні забагато ВНЗ порівняно з іншими країнами. Вони значною мірою продукують не ґрунтовні знання, а дипломи, виконуючи соціальну функцію. Закінчила дитина школу. Куди йти? В армію, на вулицю, на біржу праці? У нас немає достатньої кількості робочих місць із гідною зарплатою, профтехосвіта, по суті, знищена. Чимало випускників шкіл не мають здібностей до вищої освіти. Ринок праці наразі не потребує стільки людей із вищою освітою Державні мужі та й батьки міркують так: аби діти не підпали під згубний вплив «вулиці», не вешталися без діла, нехай 5 років перебудуть у вищому навчальному закладі, може, чогось навчаться, будуть під наглядом. Державі, очевидно, вигідніше платити стипендії, аніж допомогу з безробіття. Це велика соціальна проблема. І у найближчій перспективі я не бачу її розв’язання. Є ще одна проблема. Чимало наших студентів, маючи індивідуальний графік навчання на 4–5-х курсах, фактично не ходять на лекції. Зрозуміло, що це неповноцінна вища освіта. Вони не вчаться, а підробляють і підучуються. Тим не менше і вони претендують на стипендії.
– Ви маєте великий життєвий і викладацький досвід. Чи підведення риски після 45 відсотків стипендій не активізує неформальні стосунки студенти і викладача?
– Це залежить від порядності викладача. Гадаю, що після Революції Гідності кількість викладачів, які заглядають до кишені студента, поменшало. Але якщо такі випадки трапляються, то це не залежить від будь-яких постанов чи положень. Це – Кримінальний кодекс і турбота, насамперед, правоохоронних органів.
– Маю на увазі не лише хабарі. Очевидно, побільшає студентів, які будуть випрошувати, вимолювати у викладача оцінку, розповідаючи про своє «тяжке дитинство» і бідність...
– Це завжди було і буде. У викладача серце – не камінь. Але це повинно робитися без злого наміру. У мене особисто така позиція: студента можна зрозуміти, якщо він не пропускає лекцій без поважних причин і хоче вчитися.
***
Оскільки йдеться про стипендії переважно студентські, я вирішив поспілкуватися і з головою профкому студентів та аспірантів Університету Богданом Поліщуком.
– Положення прийнято, його треба виконувати. Але мене, як журналіста, цікавлять мотиви того чи іншого рішення. Чому студентське самоврядування наполягало на тому, щоб скасувати обмеження призначення стипендій 71 середнім балом?
– Це була думка не одного лише голови студентського профкому чи голови Колегії. Такою була позиція широкого профспілкового активу України. Так, були дискусії. Але тут доречно нагадати крилату фразу: «Якщо не знаєш, як діяти, дій за законом!». У цьому випадку – так, як говорить постанова Кабміну. У ньому немає такого обмеження. Чим більша кількість студентів отримає стипендії, тим краще для нашого студентства. Окрім інших факторів, стипендія може зменшити кількість тих студентів, які змушені шукати якогось підробітку і відтак краще вчитися. Ми вдячні ректору Юрію Ярославовичу Бобалу за те, що він підтримав позицію студентства.
– З академічними стипендіями більш менш зрозуміло. А щодо соціальних стипендій, то довелося чути жалі, що з кабмінівського переліку категорій студентів випали діти-інваліди, діти-сироти...
– Насамперед, відзначу, що реалії нашого життя, агресія Росії, наслідки Революції Гідності обумовили появу нових категорій студентів, які набули право отримувати соціальні стипендії. Маю на увазі учасників АТО, дітей учасників АТО, дітей загиблих під час акцій непокори режиму Януковича. Це стосується також осіб, які мають статус внутрішньо переміщених осіб. Натомість оскільки відбулася зміна розпорядника фінансів щодо соціальних стипендій – від Міносвіти до Мінсоцполітики, то з постанови «випали» студенти-інваліди, студенти з багатодітних родин і з малозабезпечених родин. Коли почали з’ясовувати, чому ці категорії не зазначені у постанові, то уряд пояснив, що ці категорії вже отримують від Міністерства соціальної політики пенсії як соціальні виплати.
– А діти-сироти?
– Діти -сироти – на повному державному утриманні.
– На засіданні Вченої ради Університету Ви зверталися до директорів інститутів щодо роботи зі студентами, які мають право на соціальні стипендії. Припускаю, що не всі студенти знають про свої права...
– Річ у тому, що усі соціальні стипендії виплачуються на підставі подання заяви студента і документів, які підтверджують приналежність до тієї чи іншої соціальної категорії. Отже, серед студентів необхідно провести інформаційну роботу. Таке завдання ставимо перед собою і просимо сприяння директорів інститутів. Передбачаю, що у майбутньому студенти, які мають право на соціальні стипендії, будуть самі передавати необхідні документи в органи соціального захисту.
Я б хотів ще повернутися до академічних стипендій. Рейтинг успішності складається із семестрової рейтингової оцінки і додаткових балів за розробленою у положенні шкалою. Йдеться про наукову працю студентів, тези і матеріали доповідей на наукових конференціях, публікації, перемоги на конкурсах та олімпіадах певного рангу, активну участь у громадському житті, спортивну діяльність тощо. Ці додаткові бали становлять лише 5 відсотків у рейтингу успішності, головне навчання. Але додаткові бали теж можуть відіграти певну роль у призначенні стипендії, та додаткові бали будуть враховуватися під час наступного семестрового контролю.
– Ви передбачаєте, що можуть бути коригування діючого положення щодо стипендіального забезпечення?
– Гадаю, що питання змін буде поставлено перед урядом. Аналіз підсумків зимової сесії вже ведеться. Коли студенти отримують стипендії, то вже на початку березня можна буде побачити їх реакцію. Адміністраторам усіх рівнів цікаво буде провести поглиблений аналіз, щоб спрогнозувати усі ризики на майбутнє. Критерій істини, як відомо, – практика...
P.S. Автор публікації опитав майже 30 студентів із різних інститутів про їхнє ставлення до нового порядку стипендіального забезпечення. Більшість обережно оцінювали нововведення. Мовляв, раніше студент задовольнявся 71 балом успішності і далі його нічого не обходило, бо мав право на стипендію. Тепер необхідно буде вчитися так, щоб у конкуренції випередити своїх одногрупників і потрапити у 45 відсотків тих, хто виборов право на стипендію. А конкуренція, як відомо, рушій прогресу.
