Кожної другої неділі травня всі ми переживаємо надзвичайно щемне й зворушливе відчуття – відчуття своєї родинної тяглості, яку уособлює безсмертний образ матері.
Саме у цей день в Україні відзначають Свято Матері. І ким би не були, чого б не досягли, ми всі у цей день стаємо просто синами і доньками своїх матерів – лагідних, незрадливих і завжди для нас молодих берегинь затишного родинного вогнища.
У народі мудро кажуть: «В житті одна найголовніша дата – той день, коли тебе родила мати». Бо й справді, ніщо, жодна наступна, навіть найбільша подія не може зрівнятися з великим таїнством природи – народженням на світ нової людини.
У Львівській політехніці, де традиційно превалюють суто чоловічі професії, завжди в особливій пошані була і є жінка – талановитий педагог і вчений, допитлива й наполеглива студентка, дбайлива охоронниця домашнього вогнища, берегиня роду людського. Ви народжуєте і виховуєте дітей, передаючи з покоління в покоління традиції високої духовності, культури і працьовитості. Щедрість Ваших душ зігріває усіх нас, сила духу – захоплює, а краса – вселяє віру в те, що світ буде врятовано.
У цей благословенний і великий день хочу щиро, від усього серця привітати всіх наших колег – жінок-матерів! Вони натхненно і творчо працюють у різноманітних сферах навчально-наукового процесу нашого університету, в допоміжних структурах. Проте найголовнішою професією для більшості з них є професія матері.
Бажаю вам щастя, здоров’я, родинного тепла і достатку, любові та справжнього людського щастя! Хай ваші діти й онуки – найкращі та найгарніші у світі – приносять вам лише радість, надію і втіху!
Ректор Національного університету
«Львівська політехніка
Юрій Бобало