Кафедру систем штучного інтелекту ІКНІ цьогоріч поповнило вельми творче молоде покоління: практично всі вже мають певні здобутки й готові до нових пошуків.
Минуло лише півроку, та першокурсники вже встигли не лише перезнайомитися (на другому місяці навчання їздили відпочивати в Карпати), а й гармонійно влитися у творчий процес. Викладачі заохочують усіх до колективної творчості, саме тому спудеї групами «чаклують» над багатьма різними проектами. Вони зокрема розробляють «розумну» газонокосарку, яка працюватиме на мережевій платі. Досліджують нейро-мережі (це спеціалізація кафедри), яка допоможе вивчати симптоми різних хвороб (однак допомога лікаря все ж буде потрібна, бо різні хвороби можуть мати подібні симптоми). Триває розроблення проекту 3D-стіл, за допомогою якого можна буде керувати різними презентаціями чи зображеннями. А старший викладач Роман Гасько, знайомлячи студентів із робототехнікою, спонукає їх розробляти роботів, які вмітимуть їздити, щось брати до «рук», виконувати певні дії.
– Це наше майбутнє, і ми є його творцями, – вважає Тарас Шмілик. – Творчістю треба насолоджуватися, до того ж – це дуже сильна мотивація до пошуку нового. Мені пощастило з групою: ми допомагаємо одне одному (хтось краще знає англійську, хтось – програмування), у нас панує дружня атмосфера, ми відчуваємо велику підтримку викладачів.
Олена Пилипів працює в команді з чотирьох осіб, які створюють чат-бот, що згодом буде на сайті кафедри і сприятиме комунікації студентів зі своїми викладачами.
– Наша команда надихнулася цим проектом, тим більше, що нас спонукають робити щось нове, розвиватися теоретично і практично у своїй галузі, – каже Олена. – У творчості ми не самі: нам дуже допомагають наші викладачі, бо маємо ще обмаль теоретичних знань (дають багато літератури, консультують). Мені подобається вчитися, адже коли вступала до університету, то навіть не уявляла, що викладачі будуть так добре до нас ставитися. Нам пощастило, що вчимося саме на цій кафедрі, здобуваємо одну із найперспективніших професій. Дуже добре, що до творчої роботи нас залучили вже від першого курсу. А що не поспимо кілька ночей, утілюючи нашу мрію, то це нам лише на користь.
У групі з Оленою Пилипів і Роман Підкостельний. Хлопець теж дістає задоволення від роботи над проектом, адже він «долучить студентів-першокурсників до використання сайту, а з допомогою мобільного додатку допоможе знайти корпус, де вони навчаються, отримати інформацію про викладача, довідатися про розклад занять, події, які відбуватимуться на кафедрі, де вони проходитимуть» тощо.
Студент Гліб Щур займається проектом альтернативної реальності, що стосується Сонячної системи. Групою з 10 студентів працюють над двома проектами, роблять макети Сонячної системи. Один із проектів – «Сонячна система в доповненій реальності», який допоможе краще пізнати Сонячну систему, споглядати її, стежити за рухом планет, довідатися, як вони розташовані в космосі. Другий проект – «Сонячна система для дітей» має на меті створити програму для школярів, за допомогою якої у своєрідних дистанційних майстер-класах вони пізнавали б космос й усвідомленіше обирали свій фах.
– Я належу до цієї групи студентів, які самі обирають проекти для дальшої їх реалізації, – каже Гліб. – На нашому курсі навчається 120 осіб. У пошуках гуртуємося з іншими групами (а їх у нас чотири), бо основний принцип програмування – командна робота: що більше людського інтелекту, то вища продуктивність праці. А ще мені імпонує спеціалізоване навчання саме тих предметів, які знадобляться нам у майбутньому. Тішить, що отримую задоволення від своєї творчості, та попереду чекає ще чимало відкриттів, нових проектів, адже навчання тільки розпочато.
Дуже важливо, що всі студентські починання підтримують викладачі, заохочуючи до творчості й формуючи з них висококваліфікованих фахівців. Студенти це дуже цінують.
– Наші першокурсники – надзвичайно розумні, комунікативні, тож нам легше формувати з них професіоналів, – вважає завідувач кафедри професор Наталія Шаховська. – Пропонуючи їм уже на початку навчального року проекти, розуміли, що вчорашнім школярам буде непросто поєднувати складне навчання і творчу роботу, тому консультували їх, допомагали порадами, конкретними пропозиціями. Єдина умова, яку висували до них, – завершити проекти до кінця першого семестру. За півроку ми побачили, як вони подорослішали і здійснили значний прорив у своєму професійному зростанні.
