22 червня наказом ректора Політехніки професора Юрія Бобала Інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму ім. В. Чорновола перейменовано на Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола. Про це та інше розмовляємо із директором інституту професором Олександром Морозом.
– Олександре Івановичу, нещодавно інститут відсвяткував своє перше п’ятиріччя і раптом така зміна. Чому виникла потреба в перейменуванні?
– Наш інститут формували на базі Львівського державного інституту новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола. Нині ж ми випускаємо фахівців із п’яти різних галузей знань (природничих наук, виробництва і технології, галузі обслуговування, керування та адміністрування, цивільної безпеки). Усіх їх об’єднує сталий розвиток, який передбачає три складники: екологію, економічний розвиток країни й соціум. У нас усе це є: маємо дві кафедри екологічного спрямування, дві кафедри соціуму (туризму й цивільної безпеки), економічну кафедру. Тому назва сталого розвитку їх логічно об’єднує. До того ж, наш постійний розвиток, новий перелік галузей знань і спеціальностей (відповідно до Закону «Про освіту»), нові спеціальності бакалаврів, розробка нових освітньо-професійних програм навчання магістрів – усе це зумовило зміни у структурі інституту і стало серйозним підґрунтям для зміни назви. Уважаю, що зробили це своєчасно і правильно, адже Європа теж багато уваги надає проблемам сталого розвитку. Ще раз переконався в тому, коли нещодавно разом із завідувачами кафедр екології і збалансованого природокористування й екологічної безпеки та природоохоронної діяльності їздили до Варни на міжнародну конференцію зі сталого розвитку. У ній брали участь науковці вищої школи з 20 країн світу, котрі безпосередньо переймаються цим питанням. Це дуже перспективний шлях розвитку суспільства, і ми раді, що долучаємося до нього на європейському рівні.
– Чи відбудуться у зв’язку з цим зміни в навчальному процесі?
– Змін особливих не буде, будемо лише розвивати й удосконалювати навчальний процес. Крім того, ми зможемо брати участь у європейських ґрантах, тим паче, що фінансування вищої школи в Україні є недостатнє. Та й тепер у нас більше «переплітатимуться» екологія з економікою й соціальними дисциплінами (наші студенти вивчали сталий розвиток, але нині це навчання набуде чіткіших форм).
– Як далі працюватимете в науковому плані?
– Зміна назви інституту дає можливість за рахунок ґрантів і міжнародних контрактів співпрацювати із закордонними вишами саме в галузі сталого розвитку. Це, своєю чергою, допоможе нам розвиватися в потрібному напрямі. Від нового навчального року тісніше займатимемося цими проблемами. Нині підтримуємо добрі контакти з поляками: наші магістри, а тепер ще й бакалаври, стажуються в Польщі. Однак географію нашої співпраці в рамках сталого розвитку будемо розширювати, бо маємо стратегічний напрям, є бажання, можливості, певні напрацювання щодо Шацького національного заповідника. Разом із нашими геодезистами будемо моніторити в Шацьку екологічний стан цих територій і готуватимемо документи на міжнародний ґрант. Гадаю, спільними зусиллями нам удасться позитивно розв’язати проблему втрати Шацьких озер, яку нам підкинула Білорусь зі своїм Хотиславським піщано-вапняним родовищем: білоруси вже дуже глибоко закопалися в надра Землі. Це створює серйозну небезпеку для наших озер, що можуть перетекти у порожні підземні кар’єри сусідів. На цю тему ми вже маємо дві статті. Працюємо й над проблемами сміттєзвалищ, адже тема інфільтратів дуже актуальна не лише для Львова, а й для інших міст України: біля сміттєзвалищ утворюються окремі ставки, які з часом можуть забруднювати землю. Ми пропонуємо біологічний спосіб (маємо лише експериментальну частину) не лише очищення їх, а й отримання з них біогазу. В університеті наша пропозиція вже пройшла тендер-конкурс. Тепер її розглядають у Києві.
– Чи об’єднання кафедр торкнулося інституту?
– Так. Якщо раніше було 6 кафедр, то тепер маємо 5: кафедра загальної екології та екоінформаційних систем увійшла до кафедри екологічної безпеки та природоохоронної діяльності.
– Як у подальшому будуватимете інститутські плани?
– Загалом із запланованого на 2017–2018 роки, уже два пункти виконали: перейменували інститут і реорганізували кафедри. На порядку денному – перезатвердження спецради «Екологічна безпека» із захисту кандидатських дисертацій, реєстрація англійськомовного часопису «Проблеми навколишнього середовища» як фахового (вже вийшло три числа). Великої уваги цьогоріч надаватимемо вступній кампанії й навчанню за фахом «Цивільна безпека» та відкриттю на однойменній кафедрі науково-дослідчої лабораторії. Ще одна важлива робота – участь у держбюджетній тематиці «Очищення інфільтратів сміттєзвалища комплексними біологічними методами», про що вже йшлося раніше.
