Минулого тижня в межах проекту професора Ірини Фаріон «Від книги до мети» з нагоди 135-річчя Івана Огієнка відбулася зустріч із професором Миколою Тимошиком.
Захід розпочався зі спільної молитви під супроводом митрополита Львівського і Сокальського владики Дмитрія Рудюка, який є одним із перших читачів двотомника Миколи Тимошика «Село».
– Ось ця генетична боязнь, яку заклала совєцька влада, сьогодні живе серед людей… І найбільшою бідою України є, можливо, навіть не війна на Сході, а консерватизм і продажність інтелігенції, у тому числі сільської інтелігенції. Нам вулиці перейменовувати сказав не Путін, не Президент і його адміністрація, не Табачнік і його поплічники, це ми з вам ось тут всередині, ось що страшно. Ось чому ця книжка «кричить», бо її треба читати і, відповідно, змінюватись, ‒ зазначив Микола Тимошик.
Розповідаючи про проект «Запізніле вороття», професор зазначив, що, згідно з останнім заповітом Огієнка-Іларіона, його найголовніше життєве надбання має бути обов’язково передане на Батьківщину за двох умов: а) коли Україна буде вільною; б) коли буде вільною її Церква. Сьогодні канадська сторона вважає, що немає умов для настання виконання волі заповіту.
– Як громадський діяч я побачив десятки тисяч сторінок не друкованих праць Огієнка. Митрополит Іларіон мав унікальну здатність зберегти пам’ять до кінця, йому Бог дав прожити 90 років і три місяці, але рука слабіла, а розум біг уперед. Тобто, останні сім років ‒ дуже важко розшифровувати… Я видав двадцять томів, і тільки три проекти були профінансовані державою ‒ «Тарас Шевченко», «Богдан Хмельницький», «Рятування України». Всі інші ‒ це з рукою протягнутою, ‒ розповів Микола Тимошик.
Завершив зустріч гість проекту словами Івана Огієнка, які він написав за три дні до смерті: «Летять пташки ключем у вирій й додому вернуться весною, а я в роботі, краю щирий, лишусь навіки з чужиною…».
Професор, доктор філологічних наук, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Лизанчук подякував Ірині Фаріон за організацію вечорів, які «спонукають нас повертатися до української національної історичної пам’яті, відроджувати в собі українську національну гідність».
