Ви переглядаєте архівну версію офіційного сайту НУЛП (2005-2020р.р.). Актуальна версія: https://lpnu.ua

У співпраці із зарубіжними колегами: в ІБІД розробляють методи аналізу динамічних процесів у машинних агрегатах

6 червня 2017, 10:17
Катерина Гречин, тижневик «Аудиторія»

Розробляння ефективних методів аналізу динамічних процесів у машинних агрегатах і конструкціях є актуальною народногосподарською проблемою, від розв’язання якої значною мірою залежить міцність, надійність, довговічність машин та інженерних споруд. Одними із тих, хто активно працює над цими проблемами, є науковці кафедри опору матеріалів і будівельної механіки ІБІД під орудою професора Євгена Харченка.

На кафедрі активно досліджують динаміку, міцність машин та інженерних споруд, мають чимало розробок щодо зниження динамічних зусиль в елементах машинних агрегатів та рівнів вібрацій технологічного обладнання і споруд, розробляють і впроваджують до інженерної практики та навчального процесу інформаційні технології розрахунку, проектування тощо. Їхні наукові доробки настільки результативні, що ними зацікавилося чимало підприємств України та провідних фірм Західної Європи.

Оскільки Україна має найбільшу в Європі систему трубопровідного транспорту, що час від часу виходить з ладу, потребує діагностування процесів старіння тощо, то кафедра продуктивно співпрацює із «Львів-трансгазом». На їхнє замовлення зробили діагностику наземного обладнання свердловин, підземних резервуарів газу (таких свердловин лише на заході України є майже півтисячі). Паралельно досліджували трубопроводи. Цю роботу планували завершити стандартом з визначення їхнього залишкового ресурсу, однак брак фінансів на дослідження перешкодив цьому.

На кафедрі раді кожному державному замовленню на наукові дослідження, але коли його нема, то теж часу не гають: удосконалюють методи розраховування інженерних конструкцій, особливо мостів і трубопроводів, що мають дефекти. Як відзначив професор Євген Харченко, в Україні нарешті розроблено стандарт із визначення залишкової міцності трубопроводів з дефектами (США мають його давно), а от на проектування трубопроводів стандарт діє ще від 1985 року.

– Наукову роботу плануємо так, щоб охопити якнайбільше важливих для економіки країни завдань, – каже Євген Валентинович. – Це і розроблення імпульсно-хвильових пристроїв для усунення прихоплень колон свердлувальних, обсадних та помпо-компресорних труб; віброізоляція ліфтових колон свердловин підземних резервуарів газу; дослідження залишкового ресурсу магістральних газогонів та інше. Нам вдалося встановити закономірності еволюції компонент напружено-деформованого стану пружних тіл із дефектами, що дуже важливо для оцінювання динамічної міцності тіл, діагностики неоднорідностей, проблем механіки гірських порід, моделювання сейсмічних явищ тощо. Нещодавно уклали безстроковий договір із ПАТ «Миколаївцемент» на технічне обстеження заводських будівель і споруд. До роботи над бюджетною тематикою залучаємо як молодих науковців, так і студентів. Заохочувати студентів до наукової роботи добре допомагає подарунок однієї з голландських фірм, яка передала кафедрі у безстрокове користування сучасне програмне забезпечення для розраховування інженерних конструкцій і виготовила кілька стендів. Спочатку це програмне забезпечення було лише на 20 робочих місць, тепер – на 50 місць. Ми скористалися подарунком і створили Центр автоматизованого розраховування інженерних конструкцій імені Максиміліана-Титуса Губерта, відомого науковця, який працював на кафедрі понад 100 років тому. Курс упровадили до навчального процесу, тож студенти третіх–четвертих курсів і магістри із задоволенням навчаються працювати із сучасними програмами. На мою думку, розпочинати вивчання цих програм студенти могли б уже на другому курсі, адже саме тоді починають цікавитися науковою роботою. Зазвичай до закінчення університету найкращі з них уже мають по дві–три добрі публікації й захищають кандидатські дисертації ще до завершення навчання в аспірантурі. На жаль, трапляються випадки, коли молоді науковці їдуть із країни в пошуках кращої долі, тож готуємо їх, виявляється, для когось.

Науковці кафедри не лише самотужки провадять різні дослідження, а й співпрацюють із українськими й закордонними партнерами (зокрема, із фірмою «Сіменс»), навчальними та науковими закладами (Інститутом проблем міцності ім. Г. С. Писаренка НАН України, ФМІ ім. Г.В. Карпенка НАН України, Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу, Вармінсько-Мазурським університетом в Ольштині та іншими), спільно досліджують загальні та прикладні проблеми механіки матеріалознавства. У галузі інженерної механіки найтісніше контактують із Західно-Саксонською вищою школою. Тематика досліджень обширна.

Торік кафедра підписала угоду з польською фірмою «Гідромет», яка планує збудувати в себе підприємство, що виготовлятиме спеціальні машини, вантажністю 100 тонн, для ремонту свердловин. Ескізний проект цієї інноваційної машини політехніки вже передали замовникам. А ще – прагнуть активніше брати участь у міжнародних грантах, тому працюють над своїми доробками, друкують публікації як в українських наукових виданнях, так і за кордоном.