Нещодавно журналісти радіо «Свобода» Ірина Костенко і Марина Остапенко та прес-служба Львівської політехніки провели спільне дослідження щодо мов викладання, які побутували в Університеті впродовж його більш ніж 200-літньої історії. Напрацьовані матеріали будуть невдовзі подані у радіорубриці «Тест на державність». Своїми здобутками у цій галузі з журналістами поділилися науковці кафедр української мови та історії, музеєзнавства і культурної спадщини. Суттєвим доповненням до цього є слушні міркування вченого секретаря Науково-технічної бібліотеки Університету Олександра Шишки.
Від заснування у 1816 році Реальної школи у Львові, що стала праматір’ю Львівської політехніки, мовою викладання у державних навчальних закладах була німецька. Щоправда, впливові у тодішній Галичині польські кола робили непоодинокі спроби запровадити навчання польською мовою. Проте після відкриття в 1844 році Технічної академії у Львові мовою викладання в ній залишилися німецька. А італійська та французька вивчали як окремі навчальні дисципліни. Доволі короткий період у 1851 році о. Іван Гарасевич викладав і українську (рутенську) мову.
А з розширенням прав провінцій та перетворенням Технічної академії у вищий навчальний заклад Австро-Угорської імперії з 1872 року розпочинається перехід на повне викладання польською мовою. До того нею викладали лише три предмети – математику, фізику та нарисну геометрію. Відтак упродовж 1919–1939 років мовою викладання у Львівській політехніці була винятково польська.
Із жовтня 1939-го навчання у Львівському політехнічному інституті розпочалось як у радянському державному виші. Важливим аспектом тоді був перехід від польської мови викладання на українську, чому надавали великого політичного значення. Натомість значний приплив російськомовних кадрів із Радянського Союзу зумовив появу викладання й російською мовою. У листопаді 1944 року партійний комітет ЛПІ відзначив необхідність рішучого переходу на викладання дисциплін українською та російською мовами. У післявоєнний період багато викладачів здійснювали навчання саме українською мовою. Натомість із 1970-х років набирає обертів тенденція до русифікації навчального процесу. Така ситуація змінилася тільки в наприкінці 1980-х років.
В умовах «перебудови» Радянського Союзу 28 жовтня 1989 року Верховна Рада ухвалила закон «Про мови в УРСР», що набув чинності з 1 січня 1990 року, згідно з яким державною мовою на території республіки оголошено українську. На його підставі Вчена рада Львівської політехніки ухвалила «Програму заходів із впровадження Закону «Про мови», яка передбачала повний перехід на викладання українською мовою з 1 вересня 1992 року (навчання, програми курсів, підручники). У грудні 1989 року в Університеті створено кафедру української мови, одним із завдань якої стало запровадження різнорівневих курсів української мови для викладачів та інших працівників.
З початку 1990 року запрацювали: курси початкового рівня, на яких української мови навчали тих, хто нею не володів; курси середнього рівня, що були зорієнтовані на осіб, які потребували вивчення граматичних особливостей української мови, маючи певний словниковий запас і досвід спілкування українською мовою; курси третього рівня, де вивчали українську стилістику та культуру мови. Курси відвідували всі охочі, аби підвищити свій рівень володіння українською мовою не лише для побутових потреб, а й у професійній діяльності. Важливе місце в програмах курсів було відведено науково-термінологічним аспектам.
Попри це, станом на травень 1992 року щонайменше 50 викладачів продовжували викладати російською мовою. У наступні роки навчальний заклад повністю перейшов на викладання українською.
Іноземні студенти у Львівській політехніці з’явилися ще в австрійський період, тому викладання для них спочатку велось німецькою мовою, а з 1872 року – польською. У радянський період, особливо з 1960-х років, у тодішньому ЛПІ викладання для іноземних студентів велося російською мовою, оскільки ті скаржились, що не розуміють української. Відтак для засвоєння студентами-іноземцями російської мови створювали відповідні гуртки.
Сьогодні викладання студентам-іноземцям відбувається українською та англійською мовами у пропорції 76% і 24% відповідно. А для вивчення української мови впродовж усього терміну навчання у Львівській політехніці для іноземних студентів забезпечує секція мовної підготовки іноземних студентів, яка діє на кафедрі іноземних мов.
На світлинах Йосипа Марухняка: студенти-іноземці, які навчаються у Львівській політехніці, читають українською поетичні твори вітчизняних класиків.
