Ви переглядаєте архівну версію офіційного сайту НУЛП (2005-2020р.р.). Актуальна версія: https://lpnu.ua

Доцент Інституту геодезії Любов Янків-Вітковська: «Затемнення, яке відбудеться у п’ятницю, теж буде черговим кроком для популяризації досліджень Місяця»

26 липня 2018, 12:14
ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЗІК

27 липня українці, як і жителі багатьох інших країн світу, стануть свідками цікавого астрономічного явища – «кривавого» місячного затемнення. Явище непересічне ще й тому, що це буде найдовше затемнення за останнє століття. Такі події завжди викликали багато емоцій, зокрема, страх у людей. Нічого дивного, отже, не має у тому, що вони обросли масою забобонів і міфів, які не втомлюються спростовувати науковці. 

Українська експедиція на Місяць

«Місячне затемнення не є екстраординарним явищем для науковців. Це систематичне і типове явище, яке вони розраховують. У зв’язку з тим, що кутові розміри Землі, Місяця та Сонця однакові, та так сталося з еволюцією нашої сонячної системи, що бувають моменти, коли Земля своєю тінню закриває Місяць і тоді відбуваються затемнення. Це прораховується, це досліджено і науковці до цього ставляться нормально», – зазначила доцент кафедри Вищої геодезії та астрономії Національного університету «Львівська політехніка», кандидат фізико-математичних наук Любов Янків-Вітковська.

Вона підкреслила, що пересічні ж люди звичайно звертають увагу на таке явище, бо тоді Місяця не видно, він змінює свій колір.

«Затемнення Сонця – більш ефектне явище, затемнення Місяця – менш ефектне. Але вони цікаві і спостерігати за ними також дуже цікаво. Особливістю місячних затемнень є те, що світило забарвлюється у певний колір і його відповідно до того кольору називають «голубий Місяць», «кривавий Місяць», чи «сірий Місяць». Про затемнення Місяця можна багато довідатися з наукової літератури. Про них публікують матеріали на сайтах обсерваторій, зокрема, і нашої», – додала Любов Янків-Вітковська.

Науковець також акцентувала, що українські вчені не лише спостерігають за Місяцем, але й будують плани щодо експедиції на супутник Землі.

«Для українських науковців Місяць стає особливим об’єктом. На останніх семінарах, які відбувалися у Києві на Раді з космічних досліджень, харківські вчені розповідали про проект української експедиції на Місяць. Ця планета є цікавим об’єктом, останні дослідження доводять, що на Місяці існує вода та інші цікаві матеріали, корисні для землян. Місяць може бути стартовим майданчиком для подорожей на інші планети. Нашим природнім супутником зараз цікавляться дуже багато науковців. Тобто це затемнення, яке відбудеться у п’ятницю, теж буде черговим кроком для популяризації досліджень Місяця», – підкреслила вона.

Правда і міфи про місячне затемнення

Любов Янків-Вітковська розповіла, що найближче затемнення особливе, тому що буде найдовшим у ХХІ столітті – триватиме 1 год. 43 хвилини. Його можна буде спостерігати, зокрема, у нашій Північній півкулі – майже на всій території.

«Для науковців важливо спостерігати розміри Місяця й інші параметри. Для пересічних же людей цікаво спостерігати за кратерами на Місяці, чи просто відчувати причетність до космосу. Що довше затемнення – то більша можливість спостерігати за ним на землі. Бо на Землі погода буває різна, наприклад, можуть перешкоджати хмари. Це буде доволі тривале затемнення, тому є надія, що його вдасться побачити тим, хто має телескоп, бінокль чи просто візуально», – зазначила вона.

Доцент кафедри Вищої геодезії та астрономії НУ «Львівська політехніка» звернула увагу, що побутує думка, нібито місячні затемнення бувають частіше, аніж сонячні, однак, це не так.

«Наприклад, цьогоріч відбудеться п’ять сонячних затемнень. Але їх буде видно не на усій поверхні Землі. А місячних затемнень – менше. Тобто, якщо взяти статистику з часу досліджень, відколи людство почало спостерігати й описувати це науково, місячних затемнень менше, аніж сонячних», – підкреслила науковець.

Любов Янків-Вітковська акцентувала, що довкола місячних затемнень завжди були псевдонаукові спекуляції, мовляв, затемнення – обов’язково щось станеться.

«Псевдонауковці намагаються приписати цьому явищу щось зовсім йому не властиве. Натомість, науковий погляд на місячне затемнення інший. Я спілкуюся на наукових конференціях з космічними біологами, і на їх думку, зокрема, французьких науковців, стверджувати, що Місяць так сильно впливає на людей в моменти затемнення, не можна. Звичайно, Місяць має вплив на життя на Землі. Згідно з законами гравітації, оскільки це найближче космічне тіло, наш природній супутник, то, очевидно, ці впливи прораховані науковцями, досліджуються.

Нам відоме явище припливів та відпливів, пов’язаних з Місяцем. Медики кажуть про чутливість окремих людей до різних фаз місяця. Але знову ж, кожна нормальна людина повинна враховувати усі фактори, що впливають на її здоров’я, самопочуття. Однак я б сказала, що матеріальний стан людини, комфортність, природні умови, задоволення від роботи більше впливає на людину, аніж фази Місяця чи його затемнення. Те, що існує інтерес до цього явища, на мою думку, - дуже добре. Люди цікавляться астрономією, космосом, а це, у свою чергу, має не останній вплив на фінансування досліджень науковців», – підкреслила вона.

Вона також побажала усім українцям цікавих і незабутніх вражень від найдовшого у ХХІ столітті місячного затемнення та частіше звертати свій погляд на зоряне небо.